В експозиції представлені понад 60 творів відомих митців-львів’ян. Фото: Тетяна Асадчева
Експозиція охоплює роботи як визнаних класиків — Олекси Новаківського, Івана Труша, Карла Звіринського, Романа Сельського, — так і митців, які лише в останні десятиліття були переосмислені й інтегровані в національний художній контекст.
У галереї «НЮ АРТ» відкрилася виставка «Мистецькі рефлексії львівської школи живопису» — проєкт, що продовжує діалог між традицією та модерністю в українському мистецтві.
В ній представлені понад 60 творів із колекції галереї, які ілюструють, як упродовж XX століття Львів еволюціонував у провідний мистецький центр України — місто, де органічно поєднались європейські впливи та національні традиції.
Кураторка Євгенія Білоусова з колегою на відкритті експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
За словами кураторки проєкту, мистецтвознавиці Євгенії Білоусової, ця виставка є оновленою версією експозиції «Львівський код: мистецькі рефлексії», що з успіхом експонувалася навесні 2025 року в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького.
Окрасою експозиції стала творчість митців, які формували обличчя львівського мистецтва впродовж століття. Серед них — Олекса Новаківський, Іван Труш, Карло Звіринський, Роман і Марґіт Сельські. Їхні роботи сусідять із творами авторів, чиї імена лише останніми десятиліттями були переосмислені й інтегровані до національного мистецького канону: Зеновія Флінти, Володимира й Людмили Лободів, Антона Павлося, Тараса та Остапа Лозинських.
Олекса Новаківський ескіз до композиції «Повінь». Фото: Тетяна Асадчева
Особливу увагу привертає «Ескіз до композиції „Повінь“» (1930) Олекси Новаківського — художника, чия творчість не лише відображала драматичні події епохи, а й передбачала глибинні історичні злами. Його роботи — це поєднання особистої драми з національною пам’яттю, втілене в символічній мові образів.
Олекса Новаківський «Собор Святого Юра у Львові».Фото: Тетяна Асадчева
Своєрідним мистецьким лейтмотивом виставки стала еволюція стилю Романа Сельського — від пошуків під впливом французького модернізму у 1920–1930-х роках до структурованих композицій пізнього періоду. Зразком ранньої творчості є натюрморт 1925 року, де художник виявляє індивідуальне світобачення та складну просторову побудову.
Роман Сельський «Зустріч друзів». .Фото: Тетяна Асадчева
Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Цей розвиток продовжили його учні та однодумці: Карло Звіринський, Володимир Патик, а згодом — нове покоління авторів. Серед них вирізняється Роман Петрук, чия глибока, символічна пластика поєднує матеріальну виразність із філософською суттю. Також експонуються роботи Володимира та Людмили Лободів — подружжя художників, які з 1980-х років розвивали у Львові авторський стиль, що поєднує народне мистецтво з сучасними художніми формами.
Виставка триватиме до 26 липня. Фото: Тетяна Асадчева
«Представлена підбірка творів справді окреслює обриси сучасного національного канону українського візуального мистецтва. Вона поєднує класиків — Новаківського, Труша, Звіринського, Сельського — з іменами, що лише нещодавно увійшли до активного мистецького обігу, але вже стали знаковими для української культури», — зазначає Євгенія Білоусова.
Виставка не лише репрезентує локальний феномен, а є візуальною енциклопедією української ідентичності. Вона показує, як мистецтво, подібно до коду, фіксує історію, цінності, гідність і мрії нації. Львівська школа — важлива частина цього коду, адже вона поєднала європейський досвід зі своєрідним, глибоко національним художнім мисленням.
Виставка «Мистецькі рефлексії львівської школи живопису»
Коли: до 26 липня 2025 року
Де: вулиця Михайла Грушевського 28/2;
Розклад роботи галереї: вівторок — п’ятниця: 11:00–18:00, субота: 12:00–16:30, неділя — понеділок: вихідні
Вартість квитків: повний — 150 грн, пільговий — 80 грн (учні, студенти). Вільний вхід: пенсіонери, діти до 6 років, особи з інвалідністю, учасники бойових дій.
До теми: Модернізм і магія: столична галерея представляє виставку корифея львівської художньої школи.
Тетяна АСАДЧЕВА
