Дрова — стали однією з найбільш актуальних тем. Фото ілюстративне: Ольга Косова
Українців зможуть оштрафувати на кругленькі суми і навіть призначати — до семи років ув’язнення за зберігання дров без документів.
Відповідний законопроєкт у жовтні ухвалили у Верховній Раді та передали на підпис Президенту. Його зараз обговорюють чи не в усіх селах.
БУКВАМИ ЗАКОНОПРОЄКТУ
Законопроєкт №9665 має на меті запобігти незаконній вирубці та продажу деревини в Україні. Він передбачає посилення відповідальності за зберігання, перевезення або збут дров без документів про їхнє походження.
10 жовтня парламент ухвалив законопроєкт, який вносить зміни до Адміністративного і Кримінального кодексів щодо покарання за зберігання дров без документів.
Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення буде доповнений новою статтею 65².
Ця стаття передбачатиме відповідальність за незаконне перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, без документів, які підтверджують законність походження дерев, чагарників або деревини, або з такими документами, які підроблено, одержано незаконним шляхом або які містять завідомо неправдиві відомості.
Штраф за дрова становитиме:
- для громадян — 510 — 1530 грн,
- для посадових осіб — 3400 — 15 300 грн.
У Кримінальному кодексі України з’явиться стаття 246¹ КК України.
Ті ж діяння, вчинені в значному розмірі, каратимуться штрафом від 34 до 51 тис. грн або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або вчинені у великому розмірі, каратимуться штрафом від 170 до 425 тис. або позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
Під значним розміром мається на увазі вартість дерев, чагарників або деревини, яка перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз це 30 280 грн).
Під великим розміром — понад 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (або ж 90 840 грн).
РОЗ’ЯСНЕННЯ ВІД ЗАКОНОТВОРЦІВ
Якщо Зеленський підпише закон, порушниками можуть стати чи не всі жителі сіл, які використовують дрова для власних потреб, вважають юристи.
Порушниками закону можуть стати чи не всі мешканці сіл, які опалюють хати дровами. Фото ілюстративне: з відкритих джерел
Сьогодні, 5 листопада, пресслужба «Слуги народу» дала роз’яснення щодо скандального закону.
Законопроєкт №9665 щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини спрямований не проти населення, яке використовує дрова для обігріву власного помешкання, а стосується незаконних пилорам.
Громадяни не нестимуть жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров або 15 м куб. дубових — це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон. Оскільки закон не має зворотної сили, державні органи, зокрема й поліція, не мають права вимагати документи на наявну деревину, яка придбана до набрання законом чинності.
Про це заявив народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності й один з авторів законопроєкту Максим Павлюк, повідомили у пресслужбі «Слуги народу».
«В окремих ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що начебто норми проголосованого законопроєкту забороняють населенню зберігати вдома дрова для власного користування без підтверджуючих документів. Такі повідомлення абсолютно не відповідають дійсності і є не просто довільним трактування проголосованих норм, а відвертою неправдою», — сказав депутат.
Він наголосив, що проголосований документ стосується «чорних лісорубів», незаконних пилорам, а не населення, яке обігрівається дровами. За словами нардепа, закон покликаний зупинити незаконні вирубки й жодним чином не стосується деревини побутового обсягу. А саме — 30 м куб. сосни, або 15 м куб. дуба.
«Іншими словами, особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров, або 15 м куб. дубових. Це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть дещо із запасом», — пояснив Павлюк.
Він відзначив, що для настання кримінальної відповідальності необхідно зберігання на суму понад 30 тис. грн, а це, в середньому, за даними ДроваЄ, — 30 м куб. сосни, або 15 м куб. дуба.
«Тому для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою чи продажем деревини у промислових масштабах, цей закон значення не матиме», — запевнив народний депутат.
Юристи також нагадують, що закон ще не набув чинності, а коли почне діяти — не матиме зворотної сили. Тому ніхто з державних органів чи поліція не матиме права вимагати якісь документи про те, де людина взяла дрова чи іншу деревину.
Також читайте: Станом на 5 листопада у столиці до тепла підключили понад 96% житлових будинків, які обслуговують комунальні організації.
Сніжана БОЖОК
