Депутат Київради Вадим Сторожук про виклики та готовність столиці до зимового періоду. Фото: Київ ФМ
Забезпечення стійкості столичної інфраструктури та її готовність до надзвичайних ситуацій в умовах війни вимагають ухвалення негайних стратегічних рішень.
Останні місяці стали для Києва одними з найважчих за весь час повномасштабної війни. Росія змінила тактику атак: столиця дедалі частіше переживає масовані комбіновані удари із застосуванням десятків ударних дронів, балістичних і крилатих ракет. Лише за літо пошкоджень зазнали сотні житлових будинків та об’єктів інфраструктури, а збитки міста за мінімальними підрахунками перевищили мільярд доларів.
Водночас дедалі гострішими стають питання, чи готовий Київ до нової зими. Понад 1 млрд грн, які місто виділило на резервну систему теплопостачання столиці, кілька місяців пролежали на рахунках державних структур і їх повернули до міського бюджету. А відтак Київ втратив кілька місяців дорогоцінного часу на підготовку.
Депутат Київради та військовослужбовець Вадим Сторожук розповів про необхідні рішення для стійкості міста. Фото: Київ ФМ
Про те, які рішення необхідно ухвалити вже найближчим часом, щоб місто залишалося стійким в умовах війни, для спільного проєкту Київ FM та «Вечірнього Києва» поговорили з військовослужбовцем, депутатом Київради (фракція «Європейська солідарність») Вадимом Сторожуком.
МАСОВАНІ АТАКИ ПОТРЕБУЮТЬ СИЛЬНІШОГО МІЖНАРОДНОГО ТИСКУ
— Останніми місяцями Київ переживає одні з наймасованіших атак за весь час повномасштабної війни. Чи можна було зробити більше, щоб краще захистити столицю?
— Тут потрібно враховувати, що ворог суттєво змінив тактику. Сьогодні Росія застосовує комбіновані масовані удари, яких раніше у світі фактично ніхто не використовував у такому масштабі. Я сам під час ротацій буваю в Києві й так само переживаю ці атаки.
Тому йдеться не лише про те, як посилити превентивні заходи безпеки для цивільного населення. Потрібно знищувати саму загрозу ще до того, як вона досягне наших міст.
Санкцій, які діють сьогодні, недостатньо. Україна і Київ мають постійно працювати з іноземними посольствами та представниками інших держав, адже вони теж перебувають у столиці й так само відчувають наслідки цих ударів.
Цю тему потрібно системно порушувати на міжнародному рівні, зокрема в Раді Безпеки ООН. Так, часто можна почути, що цей механізм не працює. Але поки світ не створив інших інструментів, потрібно використовувати всі наявні можливості й постійно доносити правду про те, що відбувається в Україні.
— Ви говорите про міжнародний тиск. Хто, на вашу думку, сьогодні має робити більше?
Мені здається, відповідальність лежить на всіх нас. Ми не повинні допустити, щоб світ звик до війни в Україні або втомився від неї.
Це стосується і держави, і дипломатів, і кожного українця. Зокрема наших громадян, які зараз живуть за кордоном. Колись вони регулярно виходили на акції підтримки України в європейських містах. І дуже важливо, щоб ця робота не припинялася.
Кожен із нас має бути своєрідним інформаційним послом України. У багатьох є друзі чи знайомі за кордоном — люди, чиї країни підтримують Україну. Ми повинні постійно пояснювати їм, що відбувається, і чому ця підтримка не може зменшуватися.
Як депутат Київради я також долучаюся до цієї роботи. І можу сказати, що столиця досить ефективно співпрацює з міжнародними партнерами. Завдяки цій підтримці місто відновлює медичні заклади, облаштовує укриття, а також забезпечує лікарні незалежними джерелами енергопостачання.
НЕЧІТКІ ПРАВИЛА ЗУПИНИЛИ ЗАКУПІВЛІ МОБІЛЬНИХ УКРИТТІВ
Вадим Сторожук у студії спільного проєкту Київ FM та «Вечірнього Києва». Фото: Київ ФМ
— Якщо повернутися до реалій, у яких сьогодні живе Київ, то одним із найболючіших питань залишається нестача укриттів. І це парадоксально: п’ятий рік великої війни, а ми досі говоримо про те, що їх бракує. Чому так сталося?
— На жаль, Київ справді має дефіцит укриттів. Історично наша система цивільного захисту не була розрахована на ті загрози, з якими ми зіткнулися зараз. Ніхто не міг передбачити, що ворог застосовуватиме саме таку тактику масованих комбінованих атак по мирному місту.
Водночас не можна сказати, що про цю проблему почали говорити лише після початку повномасштабної війни. Ще восени 2021 року наша фракція зверталася до Київради із закликом відновлювати укриття. Усі ці документи є у відкритому доступі.
Але війна змінила й саме розуміння безпеки. Коли ракета долітає за лічені хвилини, людина часто просто не встигає добігти до великого укриття. Саме тому сьогодні так важливі невеликі мобільні укриття, розташовані поруч із житловими будинками. Вони не захистять від прямого влучання ракети, але можуть врятувати життя від уламків.
— Та, власне, про мобільні укриття в Києві теж говоримо вже не перший рік. І торік Київрада навіть виділила кошти на їх встановлення, але вони так і не з’явилися. Чому?
— Ви праві, ми над цією темою працюємо вже давно. Проводили робочі зустрічі із районними адміністраціями та виробниками. Але була одна суттєва перепона — в Україні просто не існувало сертифікованих мобільних укриттів. Районні адміністрації не були готові брати на себе відповідальність і закуповувати конструкції без відповідної сертифікації.
Я не раз був у Харкові та Дніпрі по службі і бачив, що в цих містах такі укриття вже встановлювали — фактично на власний ризик місцевої влади. У Києві вирішили діяти лише після того, як з’явилися сертифіковані конструкції. Наскільки мені відомо, перші такі сертифікати виробники отримали лише наприкінці серпня 2025 року.
Саме тому вже в листопаді місто було готове масштабувати цей проєкт. Депутатський корпус виконав свою частину роботи — заклав необхідне фінансування в бюджет. Далі реалізація вже залежала від виконавчих органів міської влади.
РАЙОНИ МАЮТЬ ПРОЗВІТУВАТИ, КОЛИ В КИЄВІ З’ЯВЛЯТЬСЯ МОБІЛЬНІ УКРИТТЯ
— Київрада виділила 500 мільйонів гривень на закупівлю мобільних укриттів. Однак, вони не були використані районними адміністраціями і повернулися до міського бюджету. Зараз з’явилася інформація з посиланням на дані порталу «Київаудит», що райони оголосили тендери із суттєво завищеними цінами — подекуди майже втричі вищими за ринкові. А відтак закупівлі скасували. Чому так сталося і чому місто досі не має цих укриттів?
— Справді, ми побачили, що ціни на однакові укриття суттєво відрізнялися від району до району. Але проблема була не лише в цьому.
Як розповідали мені керівники районів, вони просто боялися брати на себе відповідальність, тому що механізм закупівлі таких укриттів фактично не був відпрацьований. Не було чіткого алгоритму, який би захищав посадовців від можливих претензій контролюючих органів.
На мою думку, саме держава мала заздалегідь розробити прозору процедуру таких закупівель. Якщо у контролюючих органів є зауваження, їх потрібно висловлювати ще на етапі підготовки механізму, а не тоді, коли проєкт уже реалізовується і його доводиться зупиняти.
Контроль за використанням бюджетних коштів безумовно потрібний. Але водночас мають існувати чіткі й зрозумілі правила, за якими громади можуть безпечно реалізовувати такі проєкти. Це стосується і мобільних укриттів, і ремонту вже наявних сховищ.
— То який висновок можуть зробити кияни? Коли чекати на мобільні укриття? Чи цього року вони взагалі з’являться?
— Я б не робив висновок, що мобільних укриттів у Києві не буде. Навпаки, на останньому засіданні Київради депутати ініціювали, щоб районні адміністрації публічно прозвітували, як реалізується цей проєкт.
У Києві вже є кілька мобільних укриттів, встановлених за кошти благодійників. Для мешканців, зрештою, не так важливо, за чиї гроші вони з’явилися. Головне — щоб під час повітряної тривоги було куди сховатися.
Якщо комусь із районів уже вдалося реалізувати такий проєкт, цей досвід потрібно поширювати. Районні адміністрації мають працювати як одна команда і координувати свої дії.
Наскільки мені відомо, міський голова вже поставив перед районами завдання підготувати чіткі графіки реалізації як великих, так і мобільних укриттів. Думаю, найближчим часом Київрада заслухає керівників районів і дасть оцінку їхній роботі.
Тому що ця історія не може тривати безкінечно. Якщо проєкт не реалізовується, депутати мають право зробити відповідні висновки, аж до ініціювання питання про відповідальність керівників районів.
БЕЗ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ КИЇВ НЕ ВПОРАЄТЬСЯ З МАСШТАБАМИ РУЙНУВАНЬ
За час війни у Києві вже пошкоджено 3,5 тисячі будинків. Фото: Олексій Самсонов
— За понад чотири роки повномасштабної війни в Києві пошкоджено вже понад три з половиною тисячі будинків. За деякими оцінками, збитки вже перевищили мільярд доларів. І хоч столицю називають найбагатшим містом України, але чи здатні ми власними силами впоратися з такими масштабами руйнувань, без державної допомоги?
— Давайте будемо чесними, наслідки російських атак сьогодні настільки масштабні, що місто об’єктивно не встигає відновлювати все так швидко, як хотілося б.
Є будинки, де достатньо замінити вікна чи відремонтувати окремі конструкції, і люди можуть повернутися додому. Але є й такі, де жити просто неможливо. Наприклад, у Дарницькому районі є будинки, які зазнали настільки серйозних руйнувань, що говорити про швидке повернення мешканців поки не доводиться.
Окрім самого відновлення, місто має ще й забезпечити людей тимчасовим житлом або компенсувати витрати на його оренду. Але це лише одна зі статей видатків.
Київ сьогодні виконує одразу кілька функцій. Це і столиця країни, і місто, яке прийняло велику кількість внутрішньо переміщених осіб, і місто, яке фінансує безпекові програми та підтримує військових і ветеранів. Усе це — один міський бюджет, який формується з податків, а економіка також потерпає від війни.
Саме тому власних ресурсів недостатньо. Ми розраховували на державне співфінансування за програмою стійкості у форматі 50 на 50. Йдеться приблизно про 30 мільярдів гривень, але поки що Київ цих коштів не отримав.
Водночас місто шукає альтернативні джерела фінансування. На останньому засіданні Київради ми ухвалили рішення, які дозволять залучати кошти європейських фінансових інституцій та українських банків для реалізації проєктів із відновлення, енергостійкості та безпеки.
КОГЕНЕРАЦІЙНІ УСТАНОВКИ ДАДУТЬ МІСТУ БЛИЗЬКО 200 МВт
«Наслідки атак масштабні»: Вадим Сторожук про відновлення Київської інфраструктури. Фото: Київ ФМ
— Гостро стоїть і питання підготовки до зими. Розумію, що не все можна говорити публічно. Але серед киян дедалі більше тривоги щодо того, якою буде ця зима. З того, про що можна говорити відкрито: чи є підстави для оптимізму? Чи все ж людям варто готуватися до найгіршого?
— Я не буду нікого заколисувати чи давати порожні обіцянки. Ми всі живемо в умовах війни, і ніхто не може гарантувати, що ворог не спробує знову зруйнувати критичну інфраструктуру.
Я, так само як і більшість киян, живу в місті. Якщо не перебуваю на службі, то живу у звичайній квартирі й переживаю ті самі відключення та небезпеки. Тому мені теж важливо, щоб Київ був максимально готовим до зими.
Якщо говорити про те, що вже вдалося зробити, почнімо з малого. Місто виділило 600 мільйонів гривень на модернізацію електрощитових у житлових будинках. Знаємо, що минулої зими, це обладнання часто не витримувало навантажень, адже в багатьох багатоповерхівках, ремонт щитових не проводився багато років. І за словами киян, робота із модернізації вже почалася.
З більш глобального — до кінця року маємо запустити когенераційні установки, які забезпечуватимуть місто майже 200 мегаватами електроенергії. Це не вирішує всіх проблем, але значно підсилює енергетичну незалежність столиці. Йдеться як про газові, так і про дизельні когенераційні установки. Аналогічну роботу проводить і «Київводоканал», щоб його об’єкти могли працювати автономно.
Окремий напрямок — підтримка ОСББ. Київ продовжує фінансувати програми енергоефективності, зокрема відому програму співфінансування «70 на 30», а також допомагає встановлювати автономні котельні. Наскільки мені відомо, подібних масштабних програм підтримки ОСББ в інших регіонах України практично немає.
Тому сказати, що місто нічого не робить, точно не можна. Підготовка триває вже не перший рік, і вона фінансується як із міського бюджету, так і за підтримки міжнародних партнерів.
СИСТЕМУ ВОДОПОСТАЧАННЯ КИЄВА ГОТУЮТЬ ДО АВТОНОМНОЇ РОБОТИ
— Днями міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що цієї зими Росія може спробувати залишити українські міста не лише без світла й тепла, а й без водопостачання. Ви багато років працювали у «Київводоканалі». Чи можемо ми бути спокійними, що з водою взимку проблем не виникне?
— Давати стовідсоткові гарантії під час війни сьогодні не може ніхто. Ми вже не раз переконувалися, що ворог постійно змінює тактику і шукає нові способи завдати максимальних збитків.
Але якщо говорити саме про систему водопостачання, то Київ почав готуватися до таких ризиків ще з 2014 року. Основне завдання було — зробити критичні об’єкти максимально незалежними один від одного, щоб вихід з ладу однієї ділянки не паралізував усю систему.
Водопостачання — це складний комплекс взаємопов’язаних об’єктів: водозабори, насосні станції, мережі, каналізація. Повністю усунути всі ризики неможливо, але місто поступово підвищувало стійкість цієї системи.
Крім того, Київ має резервні варіанти забезпечення населення водою — це, зокрема, локальні свердловини та можливість організувати її подачу через насосні станції.
Масштаби збитків від російських ударів по інфраструктурі міста продовжують зростати. Фото: Олексій Самсонов
Фото: Олексій Самсонов
— Сьогодні все частіше можна почути думку, що Київ починає нагадувати прифронтове місто. Ви з цим погоджуєтеся?
— Я добре пам’ятаю, яким був Київ після моїх перших волонтерських поїздок на фронт ще з 2014 року. Тоді, повертаючись із Донбасу, мені потрібен був день-два, щоб звикнути до мирного життя. Здавалося, що війна десь далеко.
Сьогодні все інакше. Війна прийшла до Києва. Ми живемо під постійною загрозою ракетних ударів, і кияни вже зовсім по-іншому сприймають цю реальність.
Але я не сказав би, що Київ став прифронтовим містом у тому сенсі, що люди втратили віру чи опустили руки. Навпаки. За ці роки кияни продемонстрували надзвичайну стійкість. Місто вистояло у найважчі моменти і, переконаний, вистоїть надалі.
У нас просто немає іншого вибору. Ми маємо повернути додому наших військовополонених, повернути дітей, яких Росія незаконно вивезла з України, і довести цю боротьбу до кінця.
Я завжди кажу: є фронт, який тримають військові, і є тил, який тримають цивільні. Це дві частини однієї боротьби. Саме тому сьогодні надзвичайно важливо зберігати єдність суспільства. Так, люди мають право ставити запитання владі, дискутувати, висловлювати свою позицію. Але водночас ми не повинні дозволити ворогу використати ці дискусії для того, щоб розколоти країну зсередини.
Відеоверсію інтерв’ю можна переглянути за посиланням.
До теми: «Від прямого удару ракети ТЕЦ не захистити»: чому Київ змінює всю систему енергозабезпечення.
Ірина ГЛАВАДСЬКА «Вечірній Київ»
