Колаж: «Вечірній Київ»
«Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в цілому світі. Мрії повинні збуватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому», — вважав геніальний актор.
Впродовж останнього часу вже Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом.
Також в межах дерусифікації змінила свою назву і вулиця Костянтина Станіславського у Печерському районі Києва.
Забудова колишньої Садиби Мьоринга на листівці початку ХХ століття. Фото з відкритих джерел
Вулиця з’явилася у 1890-х роках під назвою Нова, при забудові садиби професора Мерінга, професора Університету Святого Володимира. Вона з’єднує вулицю Марії Заньковецької з площею Івана Франка, створюючи маленький, але важливий оазис історії та архітектури в великому місті.
У 1938 році вона змінила свою назву на честь відомого російського режисера і педагога Костянтина Станіславського.
В травні цього року Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка звернувся до киян із закликом підтримати перейменування вулиці російського драматурга Станіславського на Героя України, славетного актора, народного артиста України, Богдана Ступки.
«Це вулиця, на якій жив актор, і яка веде прямо до нашого театру, де понад 30 років працював Богдан Сильвестрович. Було б дійсно правильно і символічно для всього театрального мистецтва, аби ця вулиця мала імʼя великого Актора України!» — зазначає колектив театру.
Богдан Ступка — видатний український актор театру та кіно. Фото з відкритих джерел
Згодом цю ініціативу підтримали кияни у застосунку «Київ Цифровий», а 19 вересня 2024 року, на пленарному засіданні Київської міської ради депутати ухвалили рішення про перейменування вулиці Станіславського на честь видатного українського актора театру і кіно, режисера-постановщика Богдана Ступки, який ще за життя став легендою національного мистецтва.
Богдан Сильвестрович Ступка з’явився на світ 27 серпня 1941 року в селищі міського типу Куликів на Львівщині. З дитинства хлопчик зростав у творчій атмосфері: його батько співав у хорі Львівської опери, старший брат його матері працював у тому ж театрі солістом, а тітка — головним концертмейстером. Тож за лаштунками малий Богдан мав можливість побачити театральне життя та почути багатьох відомих співаків та музикантів того часу.
Майбутній актор навчався у школі №37 міста Львова, а з восьмого класу і до випускного був учнем середньої школи №28. Після завершення середньої освіти, він хотів вступити на хімічний факультет Львівського державного університету, просте вступні іспити склав невдало.
Юний Богдан Ступка з батьками. Фото з відкритих джерел
Автор розпочав свою сценічну кар’єру у Львові. Фото з відкритих джерел
У цей час Богдан Ступка шукає себе у різних професіях: працює слюсарем у майстерні, фотографом в астрономічній лабораторії та куратором джазового колективу. А згодом юнак подає документи до драматичної студії при Львівському театрі Заньковецької.
З 1961 року, після завершення навчання в акторській студії, він починає роботу в цьому театрі, якому присвятив 17 років свого життя. На той час режисером театру та його наставником був Сергій Данченко. Згодом, у 1978 році, Ступка став актором у складі Київського драматичного театру імені Івана Франка, куди його запросив Данченко.
Актор зіграв понад 100 ролей у кіно. Фото з відкритих джерел
За роки театральної кар’єри видатний актор втілив понад 100 різнопланових образів. Серед найбільш відомих робіт Богдана Ступки на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка: Микола Задорожний у виставі «Украдене щастя» Івана Франка, Король Лір в однойменній виставі Вільяма Шекспіра, цар Едіп у п’єсі за мотивами драми Софокла.
Справжньою візитівкою легендарного актора вважалася колоритна роль Тев’є-молочника у виставі «Тев’є-Тевель». Впродовж 20 сезонів ця вистава мала неабиякий успіх серед глядачів.
У ролі Богдана Хмельицького. Фото з відкритих джерел
У ролі Тараса Бульби. Фото з відкритих джерел
У творчому доробку Богдана Ступки є також чимало знакових робіт у кіно. Його дебют у кінематографі почався з ролі Ореста Дзвонаря у стрічці Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою», яка займає 8-му позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
На думку кінокритиків, актор створив незабутні та яскраві образи, які повертають українцям національну пам’ять і гордість за свою історію. Його дуже любили режисери — за пунктуальність, скромність, самовідданість й порядність.
Серед втілених актором образів було чимало історичних постатей, зокрема: гетьмани Іван Брюховецький «Чорна рада» (2000), Іван Мазепа «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002), Богдан Хмельницький «Вогнем і мечем» (1999), а також Чингісхан «Таємниця Чингісхана» (2002) та багато інших.
З сином та актором Остапом Ступкою. Фото з відкритих джерел
З 1999 -2001 роки Богдан Ступка був міністром культури та мистецтв України. А з 2001 року був художнім керівником Національного театру імені Івана Франка. Був президентом Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» та Бердянського міжнародного кінофестивалю «Бригантина».
Смерть митця у віці 70 років стала важкою втратою для українського мистецтва. Фото з відкритих джерел
Також видатний артист мав численні звання та відзнаки — лауреат Шевченківської премії (1993), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011), Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV, V ступеня (2006, 2010), ордена «За заслуги» I, II ступеня, ордена «За заслуги перед Польщею», лауреат Державної премії імені Олександра Довженка та Державної премії СРСР, Почесний громадянин Києва.
Меморіальна дошка Богданові Ступці. Фото: Тетяна Асадчева
Богдан Ступка пішов з життя 22 липня 2012 року після важкої хвороби. Йому було 70 років. Видатний актор похований на Байковому цвинтарі у Києві.
У 2021 році до 80-річчя Богдана Ступки у центрі Києва відкрили горельєф.
***
Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.
До теми: Замість Пролетарської — зірка українського театру: у столиці з’явилися вулиця та провулок Наталії Лотоцької.
Тетяна АСАДЧЕВА
