Учасники презентації у Київінформ пресцентрі
Збереження природних ресурсів, енергоефективність, екологічність протягом життєвого циклу в пріоритеті при проектуванні будівель
З 1-го січня 2026 року вступив в дію ДСТУ 9171:2025 Настанова щодо забезпечення сталого використання природних ресурсів під час проєктування споруд. Цей національний стандарт прийнятий наказом національного органу стандартизації ДП УкрНДНЦ від 21.08.2025 № 159 на заміну ДСТУ 9171:2021.
Ініціатором змін у 2024 році був технічний комітет стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» під керівництвом голови ТК, очільника ДНУ «Інститут екологічного відновлення та розвитку України» Олександра Бондаря. Підставою для перегляду ДСТУ були зміни у законодавстві у сфері управління відходами, енергоефективності та запобігання змінам клімату, а також виклики війни та зобов’язання України як кандидата у члени ЄС. Відповідальним за розробку стандарту є ТК 301 «Металобудівництво».
Презентація командою нової редакції ДСТУ 9171:2025 відбулась у Київінформ пресцентрі за участю розробників стандарту, замовників, проектувальників та інших учасників будівництва.
Загалом, біля 240 учасників взяли участь в презентації та дискусії, яка відбулась у гібридному форматі (офлайн, онлайн).
Розробники нового національного стандарту акцентували увагу на основних положеннях ДСТУ 9171:2025.
Призначення: застосовується при проектуванні, будівництві, реконструкції та знесенні будівель для забезпечення ощадливого використання природних ресурсів.
Методологія: впроваджує критерії оцінки життєвого циклу споруди та визначення потенціалу глобального потепління (вуглецевого сліду).
Екологічність: спрямований на декарбонізацію будівель, використання вторинних будівельних матеріалів та будівельної продукції з поліпшеними екологічними характеристиками.
Згідно з ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво— цей національний стандарт застосовують у завданні на проєктування та виконання проєктувальних робіт при визначенні техніко-економічних показників проєктної документації щодо оцінки життєвого циклу та визначенням заходів досягнення цілей сталого розвитку і потенціалу глобального потепління від спорудження об’єкта.
Світлана Берзіна
Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета», заступник голови ТК 82 «Охорона довкілля» і ТК 305 «Будівельні матеріали та вироби»: «Введення в дію ДСТУ 9171 забезпечує реалізацію сьомої вимоги до будівель та споруд щодо сталого використання природних ресурсів згідно з „Про будівельні норми“. Ця вимога відповідає основним підходам в будівництві ЄС і підтримує перехід до циркулярної економіки.»
ДСТУ 9171 вперше регламентує оцінку екологічних та економічних параметрів життєвого циклу будівель і споруд згідно з їхніми архітектурними та конструктивними особливостями, що дає змогу в часовому горизонті (30 – 50 років) порахувати вигідність та безпечність забудови і прийняти зважене рішення.
Розділи ДСТУ 9171, які встановлюють вимоги до архітектурно-будівельних систем (АБС) та рекомендації до проєктних рішень, визначають типи АБС залежно від розподілу надійності їх конструктивних компонентів. Найкритичнішими є ті, що використані в панельних будинках, від яких необхідно якомога швидше відмовлятись. Війна добре підкреслила це. Окрім того, що ці будинки мають низький клас енергоефективності, фактично не дозволяють перепланування, вони є небезпечними з погляду прогресуючого обвалення.
Артем Білик
Віктор Мілейковський
Олег Картавцев
Анна Гонтаренко
Артем Білик, доцент Київського національного університету будівництва і архітектури, дійсний член-кореспондент Академії будівництва України, науковий консультант Асоціації «Український центр сталевого будівництва», член ТК 301 «Металобудівництво» і Координаційного центру інженерного захисту критичної інфраструктури: «Архітектор та інженер завжди грають на стороні будівлі, її кінцевих мешканців, прямих і опосередкованих користувачів, на стороні Природи. З появою ДСТУ 9171 настає час відповідальної архітектури, коли екологічні критерії мають враховувати всі учасники ланцюжку ЖЦ будівель, — мислення життєвого циклу. Екологічність, економічність та безпека — мають стати основою для відновлення країни!»
Застосування ДСТУ 9171:2025 також передбачено методикою оцінювання стану споруд інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури 2 рівня відповідно до державної концепції «Країна-Фортеця». Кріи того, новий стандарт сприятиме досягненню цілей державної політики в будівництві з урахуванням політики переходу до циркулярної економіки, клімату та енергетики.
Віктор Мілейковський, професор кафедри теплогазопостачання і вентиляції Київського національного університету будівництва і архітектури, член Міжнародної асоціації геометрії і графіки (ISGG), член ТК 82 «Охорона довкілля»: «Приєднана енергія та приєднаний вуглець — це невидимі тягарі, які тягне на собі кожна споруда, кожен виріб, кожен матеріал. ДСТУ 9171 — інструмент полегшення та скидання цих тягарів».
Учасники презентації налогосили, що під час війни ми переживаємо безпрецедентний рівень руйнувань: за різними оцінками, обсяги відходів руйнувань, що утворилися внаслідок обстрілів і знищення житлових та інфраструктурних об’єктів, уже вимірюються сотнями тисяч тон. Це створює екологічне й соціальне навантаження, але й відкриває можливість — перетворити відходи руйнування на ресурс для відбудови та створити нові зелені робочі місця.
Олег Картавцев, інженер-проектант, екологічний аудитор і судовий експерт, голова підкомітету «Оцінка впливу на довкілля» ТК 82 «Охорона довкілля»: «Стандарт ДСТУ 9171 є практичним інструментом у проектах відновлення. По-перше, він вирішує питання екологічно безпеки, оскільки неконтрольоване накопичення відходів створює ризики забруднення, включно з небезпечними матеріалами — наприклад, азбестом, що потрапляє у відходи під час руйнування старих будівель. По-друге, вторинні ресурси зменшують навантаження на природні ресурси та скорочують у викиди CO₂. І по-третє, використання відновленої будівельної продукції прискорює відбудову. Світовий досвід доводить, що країни можуть забезпечувати до 50% потреб у будматеріалах за рахунок переробки будівель та будівельних відходів. Для України під час відбудови це не тільки економічно вигідно, а й стратегічно необхідно».
Анна Гонтаренко, виконавча директорка Асоціації «Український центр сталевого будівництва», модератор заходу: «ДСТУ 9171:2025 дає проєктувальникам чітку методологію оцінки рішень з погляду ресурсоефективності протягом усього життєвого циклу об’єкта. Для металоконструкцій це означає можливість обґрунтовано враховувати до 95% потенціалу повторного використання або переробки сталі, а також демонтаж і зниження обсягів відходів уже на стадії проєктування».
В рамках презентації нової редакції ДСТУ 9171:2025 також відбулась панельна дискусія, участь в якій, зокрема, взяли Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів та Володимир Скочко, завідувач кафедри споруд спеціального призначення КНУБА, член ТК 82 «Охорона довкілля».
Учасники панельної дискусії у Київінформ пресцентрі
Учасники панельної дискусії акцентували на практичності ДСТУ 9171, що доведено розробленими проектами повторного використання будівель школи, дитячого садочку та адміністративної будівлі, а також важливості прийняття нового стандарту із урахуванням європейських практик, що стане потенційним «драйвером» майбутньої довгострокової відбудови України.
Організаторами заходу в Київінформ пресцентрі виступили Асоціація «Український центр сталевого будівництва» та ВГО «Жива планета» за підтримки Конфедерації Будівельників України.
Відповідальні за розробку нової редакції ДСТУ 9171 національні технічні комітети стандартизації.
Розробка нової редакції ДСТУ 9171 здійснювалась у період 2024-2025 рр. в партнерстві ТК 301 «Металобудівництво», ТК 82 «Охорона довкілля» та ВГО «Жива планета», за підтримки проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH (GIZ) в Україні від імені Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини у співпраці з Державним секретаріатом з економічних питань Швейцарії (SECO). Бенефіціар проєкту — Міністерство розвитку громад та територій України.
Повне відео заходу на каналі Київінформ в Youtube:
Пресцентр Київінформ
