Григорій Воронін, випускник Факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем 2013 року. Фото: КНУ ім.Т.Шевченка
У молодого захисника вдома залишилися дружина та двоє маленьких дітей.
Київський університет імені Тараса Шевченка повідомляє, що 10 грудня 2023 року загинув випускник Факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем 2013 року Григорій Воронін.
Григорій став студентом — радіофізиком у 2007 році. А у 2011-му він отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Прикладна фізика» та здобув кваліфікацію бакалавра. За два роки закінчив магістратуру ФРЕКС й отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Радіофізика й електроніка» та здобув кваліфікацію «Радіофізик, інженер-дослідник, науковий співробітник».
Григорій Воронін тримав диплом магістра з відзнакою.
На радіофізичному майбутній інженер познайомився зі своєю дружиною — вони вчилися на одному курсі.
Сьогодні про нього згадують, як про надзвичайно яскравого, безмежно талановитого, патріота, борця за безхмарне майбутнє України, до останнього вірного і відданого своїй державі.
Григорій Воронін став блискучим інженером, для якого не було нічого неможливого.
Він розбирався в будь-яких поставлених задачах. А ще він проявив себе, як нескінченний романтик і підкорювач гірських вершин.
Григорій був обдарованим автоелектриком, з початком війни почав волонтерити. Згодом вирішив піти до лав ЗСУ.
Його дружина написала в пам’ять про коханого: «Ти міг не йти захищати свою Батьківщину, ти міг залишитись на роботі, ти міг як багато інших сказати „В мене діти, дружина, батьки…“ і залишитись вдома. Але ти пішов, щоб вони могли жити у своїй країні. Ти був ІНЖЕНЕРОМ з великої літери. Ти був другом і побратимом. Пишаюсь, що знаю тебе…»
У молодого захисника вдома залишилися дружина та двоє маленьких дітей.
До слова, 12 грудня спільнота випускників та студентів КНУ імені Тараса Шевченка повідомляла про те, що у бою на Запорізькому напрямку фронту загинув випускник фізичного факультету КНУ Микола Петренко. Його останній бій відбувся 19 листопада під Новопрокопівкою.
Ольга СКОТНІКОВА
