Влада Литовченко. Фото: Нестор Ріжняк для «Писанки Київщини»
Писанкарство — це не лише декоративне мистецтво, а глибокий культурний код, який об’єднує покоління, зберігаючи історію й традиції нашого народу.
Фотопроєкт «Писанки Київщини» — це культурна ініціатива, спрямована на популяризацію українського писанкарства. Він присвячений до включення української писанки до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО у грудні 2024 року та святкування Великодня.
Проєкт започаткований Владою Литовченко та КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник» у співпраці з фотостудією ETHNO FASHION by POTLOVA, яку очолює Катерина Потлова.
Катерина Потлова. Фото: Нестор Ріжняк для «Писанки Київщини»
«У центрі фотопроєкту — глибоке шанування писанкової традиції як елемента культурного коду України. Організатори прагнули показати писанку не лише як народне мистецтво, а і як символ єднання, духовного відродження та сили українців у часи війни», — розповідають організатори ініціативи.
Проєкт також розкриває багатогранність писанкарства Київщини — символіку орнаментів, колірну палітру та історичне коріння традиції. Кожна писанка передає регіональні особливості та глибоку символіку, що передавалася крізь покоління.
Ольга Сумська з донькою Ганною Борисюк. Фото: Нестор Ріжняк для «Писанки Київщини»
Ігор Степурін. Фото: Нестор Ріжняк для «Писанки Київщини»
Втілення ідеї стало можливим завдяки писанкам, наданим майстринею Зоєю Сташук. За 33 роки роботи жінка вже створила близько восьми тисяч писанок, серед яких: реконструйовані музейні колекції, відтворені колекції за рукописними зошитами та за друкованими виданнями, авторські колекції.
«Фотопроєкт „Писанки Київщини“ має на меті популяризувати традиції писанкарства, у тому числі Київщини, через поєднання традицій, символіки, сучасності та єдності поколінь. Показати, що українська писанка є не лише унікальною традицією, а й символом відродження та єднання українців у часи війни», — зауважила Влада Литовченко, директорка Вишгородського історико-культурного заповідника.
Володимир та Ганна Шибрі з дітьми. Фото: Нестор Ріжняк для «Писанки Київщини»
За її словами, унікальність цього проєкту полягає у тому, що він розкриває багатогранність писанкарства Київщини — символіку орнаментів, колірну палітру та історичне коріння традиції. Кожна писанка передає регіональні особливості та глибоку символіку, що передавалася крізь покоління.
Героями світлин стали відомі українські культурні діячі, науковці, військові, волонтери та громадські активісти. Серед них: Зоя Сташук, Ольга Сумська, Тарас Кремінь, Влада Литовченко, Люк Якобс, Надія Матвеєва, Катерина Потлова, Тетяна Власова, Тетяна Вишняк, Анна Максимчук, Валентина Дем’ян, Володимир Щибря, Оксана Полонець, Крістіна Столока, Ігор Степурін, Віталій Борисюк, Ганна Борисюк, Олена Шуст.
Анна Максимчук. Фото: Нестор Ріжняк для «Писанки Київщини»
Люк Якобс. Фото: Нестор Ріжняк для «Писанки Київщини»
Знімання фотопроєкту проходило у трьох важливих локаціях: Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі, Центрі фольклору та етнографії ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка та етностудії Катерини Потлової.
Кожен з просторів додав своїх акцентів до загальної концепції, поєднуючи духовність, традицію та сучасний погляд.
«Я завжди шукаю натхнення в нашій культурній спадщині, і писанка є одним із найяскравіших її проявів. Для мене було почесно приймати таких видатних особистостей у своїй етностудії, де кожен елемент інтер’єру підкреслює глибину та естетику української культури», — зазначила Катерина Потлова.
Тетяна Вишняк.Фото: Нестор Ріжняк для «Писанки Київщини»
Юрій Волощенко. Фото: Нестор Ріжняк для «Писанки Київщини»
Фотопроєкт «Писанки Київщини» — це не лише мистецький задум, а й візуальна подорож у глибину духовної спадщини, запрошення відчути зв’язок з минулим і зберегти його у майбутньому.
Нагадаємо, що у травні 2022 року до Львова з Києва привезли понад сотню писанок, які «пережили» напад окупантів.
До теми: Писанки, мотанки та вишиванки: в київському музеї презентували унікальну виставку.
Світлини для публікації надані організаторами проєкту.
Тетяна АСАДЧЕВА
