Жінки складають більшість на акціях «FREE AZOV». Фото: Олексій Самсонов
П’ятий рік поспіль виходять на площі і вулиці українських міст рідні та небайдужі громадяни, щоб нагадати — у ворога в полоні минає життя захисників й воно може обірватись будь-якої хвилини.
Історія акцій «FREE AZOV» почалася ще у 2022 році, коли захисники Маріуполя потрапили у полон.
Вони наочно показують кожному — що може одна людина. Людина, якій не байдуже.
На акції з нагадування про військовополонених приходять рідні й близькі, приходять ті, хто звільнився по обміну, але чимало й українців і українок, яким боляче від того, що найсміливіші і віддані Україні люди — у в’язницях катів.
Відомо, що саме до азовців у росіян особлива ненависть.
Маріупольський гарнізон пробув у повному оточенні 82 дні — з кінця лютого по кінець травня.
20 травня 2022 року з маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» вийшла остання група захисників міста.
Командир «Азову» Денис Прокопенко у своєму відеозверненні заявив, що військово-політичне керівництво країни віддало наказ зберегти життя гарнізону та припинити оборону міста.
У полоні опинились 2449 військових із заводу «Азовсталь», з них 1400 з підрозділу «Азов».
Президент України публічно заявив, що всіх захисників Маріуполя мають звільнити через процедуру обміну полоненими.
Наразі звільнено понад 600 захисників Маріуполя з цього підрозділу, а більш ніж 700 залишаються в полоні.
Голос дитини закликає боротись за звільнення азовців
Обміни відбуваються, але азовців серед повернених захисників на Батьківщину мало. Серед оборонців Маріуполя найтяжче міняти саме «Азов».
Саме тому щотижня у Києві та інших містах України у людних місцях стоять люди з табличками, на яких — заклики повернути азовців.
«Не мовчи! Полон вбиває!» та «Free Azov» — збирає людей різного віку, чиї близькі та рідні потрапили у полон. Часто на гаслах — назви інших бригад та підрозділів.
Так склалось, що акція за нагадування про звільнення азовців, стала заходом, де стоять за всіх. Головне. що стоять — за своїх.
6 вересня акції-нагадування про військовополонених пройшли у 17 містах. Де саме вони відбуватимуться напередодні повідомляє сторінка Асоціації рідних захисників «Азовсталі».
Перша акція «FREE AZOV» осені-2026 у Києві
Основною метою Free Azov є звільнення полонених українських військових. За заявами активістів, вони прагнуть досягти таких результатів:
- Привернення міжнародної уваги до проблеми українських військовополонених.
- Посилення тиску на міжнародні організації, такі як ООН, Червоний Хрест, та уряди країн, які можуть вплинути на обмін полоненими.
- Організації гуманітарної допомоги для військовополонених та їхніх сімей.
Хоч люди із саморобними плакатами й збираються постійно у жвавих місцях столиці, ці акції неможливо назвати «традиційними», кожного разу їхні заклики перевертають емоційно все всередині й викликають відчуття провини перед тими, хто живе у невідомості, в жахливих умовах приниження і неволі.
Чисельність учасників коливається, але ще жодного разу такого не було, щоб люди не вийшли нагадати всім про тих, хто потрапив у неволю, захищаючи країну.
За словами тих, хто звільнився з полону, про ці щонедільні «стояння» у полоні — знають. І це величезний ресурс підтримки, який долає величезні відстані і невідомість.
На акціях люди діляться інформацією про тих, кого вийшли рятувати. А ще — тут часом відбувається неймовірні події Наприклад — влітку цьогоріч азовець, який був звільнений по обміну після трьох років полону, освідчився коханій просто посеред осередку з табличками та гаслами і зробив пропозицію одружитись.
Сюди приходять мами, які шукають своїх єдиних синів, дружини, які втратили коханих теж приходять, бо тут вони — серед своїх, серед тих, хто їх розуміє без слів.
А ще приходять діти військовополонених чи військових. Тут вони відчувають яка сила є у вчинку навіть однієї людини. Вони починають розуміти, що таке солідарність і як багато може згуртованість.
«Вечірній Київ» писав про те, що кінодокументалісти знімають стрічки про азовців та військових, що боронили Маріуполь, щоб проводити публічні покази у різних країнах та підіймати міжнародну спільноту для звільнення військових.
Ольга СКОТНІКОВА, Олексій САМСОНОВ
