Експозиція «Sacrum»: тридцятирічний доробок майстра в одному просторі. Фото: Тетяна Асадчева
У київській «MB Art gallery» на Подолі відбулася масштабна виставка видатного українського майстра, яка об’єднала його тридцятирічний доробок.
Олександр Сухоліт — ім’я, добре відоме київським поціновувачам мистецтва. Проте якщо в останні роки в галерейних просторах столиці частіше з’являлися його графіка та живопис, то проєкт «Sacrum» (у перекладі — «Сакральне») відкрив глядачам зовсім іншу, рідкісну грань його творчості.
Експозиція об’єднала скульптуру, барельєфи, живопис та графіку, над якими автор працював упродовж 30 років. При цьому більшість робіт широкому загалу було презентовано вперше.
На думку кураторів, виставка розкривається в полі так званого метабароко, скорочуючи дистанцію між духовними та матеріальними практиками, полюсами традиції та сучасності, суворим каноном та особистим переживанням, високим і тілесним.
Чому галерея сучасного мистецтва звертається до сакральної тематики?
Поєднання християнського канону та мови сучасного модернізму. Фото: Тетяна Асадчева
Рішення презентувати релігійні мотиви у просторі сучасного мистецтва — це своєрідний виклик усталеним правилам. Воно демонструє, що сучасна аудиторія вже переросла суцільну іронію та скепсис. Зараз є великий запит на щирість і фундаментальні цінності, які можуть стати надійною опорою.
На думку мистецтвознавців, Олександр Сухоліт глибоко вірить у християнські канони й зображає біблійні сюжети з усією серйозністю. Але водночас він працює як модерніст, як сучасний художник. Його візуальна мова актуальна, а творчі методи часто неочікувані. У творчості автора виразно поєднуються щирість, повага до того, у що віриш, та мова сучасного мистецтва.
Фундаментальні сенси замість швидких трендів
Скульптура, яка спонукає до роздумів та внутрішнього діалогу.Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Мистецтво Олександра Сухоліта — це не про «швидкі реакції» чи тимчасові модні віяння. Це результат тривалого, глибокого внутрішнього процесу. Автор свідомо звертається до тем, які комусь можуть здатися несучасними, але які насправді залишаються фундаментальними для людини: духовний досвід, віра, цінності та відчуття сакрального.
Сьогодні, у часи великих випробувань, такі теми починають звучати надзвичайно сучасно. Вони нагадують, що найважливіші речі у житті не завжди можна пояснити раціонально — вони просто залишають тривалий слід у душі.
Архетипи внутрішньої краси та гармонії у творах Олександра Сухоліта. Фото зі стрінки галереї у Facebook
Фото зі стрінки галереї у Facebook
Сам Олександр Сухоліт описує свій творчий стан під час роботи над цими творами дуже тонко:
«Природа моя, а настрій — Його, то вже і не знаєш, де ти, де воно, де вона, а де ж Він. Все сяйво».
Проєкт «Sacrum» у «МB ART» став важливою подією для культурного простору Подолу та всього Києва, повернувши у публічний дискурс розмову про вічне, втілену в бездоганній сучасній формі.
Довідка.
Олександр Сухоліт (нар. 1960) — видатний український скульптор, художник, графік та автор інсталяцій. Народився у селі Чорнотичі на Чернігівщині. Професійну освіту здобув в Ужгородському училищі декоративно-прикладного мистецтва (1979) та на відділенні скульптури Київського державного художнього інституту (нині НАОМА, 1986).
З 1988 року є членом Національної спілки художників України. У центрі творчості Олександра Сухоліта завжди перебуває образ жінки та матері як джерело любові, духовної сили й продовження життя.
Його скульптура, графіка та живопис сповнені архетипами жіночої краси — не зовнішньої, а внутрішньої, що випромінює світло й гармонію. Твори майстра мають світове визнання та зберігаються у провідних музейних збірках, серед яких Національний художній музей України, Музей сучасного мистецтва України, Музей Івана Гончара, а також за кордоном — у Tama Art University Museum в Токіо, «Ветінг Галері» в данському Оденсе, Міському музеї міста Вараджін у Хорватії та в численних приватних колекціях по всьому світу. Митець живе і працює у Києві.
До теми: у центрі Києва запрацювала оновлена Art Ukraine Gallery з виставкою Олександра Сухоліта «Мій Едем».
Тетяна АСАДЧЕВА
