Так виглядає пам’ятка, після демонтажу заскленого балкона у серпні 2025 року. Фото: Тетяна Асадчева
У центрі столиці нещодавно демонтували самовільно засклений балкон, що десятиліттями спотворював фасад історичної будівлі на вулиці Басейній, 15. Цей крок став знаковим для охоронців спадщини та містян, які прагнуть збереження автентичного вигляду Києва.
Прибутковий будинок на вулиці Басейній, 15 є пам’яткою архітектури місцевого значення, занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України наказом Міністерства культури України від 29.12.2016 № 1273, охоронний №380-Кв.
Будинок був зведений у 1899–1900 роках за проєктом техніка-будівельника Андрія-Фердінанда Краусса. Замовницею будівництва виступила дочка відомого підприємця Уманська Єлизавета Аронівна.
Побудований в стилістиці історизму з використанням бароково-ренесансних елементів. Композиція головного фасаду симетрично-осьова, три вісі виділені центральним і бічними розкріповками, які завершуються фронтонами складної форми. Бічні розкріповки підкреслені канельованими пілястрами, центральна доповнена на рівні третього-четвертого поверхів еркером, що спирається на консолі у вигляді фігур юнаків-антлантів.
Будинок на Басейній, у грудні 2024 року. Фото: Олексій Самсонов
На початку XX століття тут діяла Київська школа десятників дорожньої та будівельної справи.
В останні десятиліття фасад будівлі був спотворений типовим «цар-балконом» — самовільною конструкцією, яка приховувала частину історичного декору. Нещодавній демонтаж цієї добудови став не лише технічним рішенням, а й актом повернення архітектурної гідності пам’ятці.
Пам’ятка вражає цікавими архітектурними деталаями. Фото: Олексій Самсонов
Жінночий маскарон на фасаді будівлі.Фото: Олексій Самсонов
У соцмережах активно поширювали фото «до» і «після», де чітко видно, як зникнення балкона повернуло будівлі її первісний вигляд.
У Департаменті охорони культурної спадщини наголошують: самовільне втручання у зовнішній вигляд пам’яток архітектури є порушенням чинного законодавства, зокрема Закону України «Про охорону культурної спадщини». Подібні дії не лише шкодять архітектурній цілісності об’єкта, а й створюють прецедент знецінення історичного середовища міста.
«Цар-балкон» з’явився на фасаді ще десятиліття тому. Світлини 2012 року. Фото: Вікіпедія
З часом реклами помешало, проте «цар-балкон» лишився. Фото: Вікіпедія
«Фасади — це публічний простір, і будь-яке втручання в нього має бути узгоджене з відповідними органами. Демонтаж самобудів — необхідний крок для відновлення автентичного вигляду пам’яток, збереження охоронного статусу та культурної спадщини для наступних поколінь», — зазначила у коментарі нашому виданню Анастасія Горькова, кандидатка історичних наук, заступниця генерального директора КНМЦ з памʼяткоохоронної роботи при Департаменті озорони культурної спадщини.
На думку експертки, цей випадок — позитивний приклад того, як місто поступово повертає собі обличчя, звільняючи історичні будівлі та пам’ятки від нашарувань, що не мають нічого спільного з їхньою архітектурною сутністю.
Зазначимо, що після демонтажу «цар-балкону» фасад пам’ятки на вулиці Басейній, 15 набув архітектурної цілісності: декоративні елементи стали видимими, композиція — зчитуваною, а загальний вигляд — гармонійним.
Це втручання продемонструвало, як точкові корекції можуть суттєво вплинути на сприйняття однієї з центральних вулиць нашого міста.
Нагадаємо, що раніше на Подолі відновили фасад будинку Христини Казарновської.
До теми: Відкриваючи таємниці Басейної: інтерв’ю з києвознавцем Аркадієм Третьяковим.
Тетяна АСАДЧЕВА
