Фото: Сергій Мазураш
Експозиція стала завершальним акордом цьогорічного фестивалю, що відзначає століття Асоціації революційного мистецтва України.
Наприкінці листопада виставковому просторі Актової зали Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА) відкрилася виставка «Авангард. АРМУ. Початок» у рамках «Avant-garde Kyiv Fest».
Проєкт присвячений феномену українського авангарду, початки якого зароджувалися та формувалися в Українській Академії мистецтв та Київському художньому інституті — нині НАОМА.
Виставка проходить в межах цьогорічного фестивалю авангарду. Фото: Сергій Мазураш
На урочистому відкритті були присутні провідні діячі Національної академії мистецтв України: президент НАМ України Віктор Сидоренко, віцепрезиденти Юрій Вакуленко та Олесь Санін, головний учений секретар Олексій Скрипник, академік Віра Баринова-Кулеба, члени-кореспонденти Ганна Миронова й Андрій Пучков, почесний академік Юрій Комельков, а також відомі сучасні художники та митці.
Їхня участь засвідчила важливість події для академічної спільноти та підкреслила її значення в культурному житті країни.
На виставці представлеі рідкісні роботи студентів 1920-х. Фото: Сергій Мазураш
Фото: Сергій Мазураш
Фото: Сергій Мазураш
В експозиції представлені рідкісні роботи студентів 1920–1930-х років із колекції Художнього музею НАОМА, які дивом збереглися завдяки сміливості співробітників інституту. У часи сталінських репресій їх таємно винесли з майстерень і сховали під сценою актової зали, ризикуючи власним життям. Ці твори пролежали десятиліттями серед старих плакатів і транспарантів, щоб повернутися у культурний простір лише тепер.
Особливим акцентом виставки стали матеріали з родинного архіву. Відома сучасна мисткиня Галина Дюговська вперше представила ескізи та документи свого двоюрідного прадіда — художника-бойчуківця Євгена Ситнянського, розстріляного у 1937 році. Його пожовтілі аркуші з начерками побутових сцен і карикатурами стали важливим свідченням збереження спадщини, яку намагалися стерти з історії.
Виставка стала непересічною подією для шанувальиків українського мистецтва. Фото: Сергій Мазураш
«Ця виставка для НАОМА є не просто мистецькою подією, а поверненням до власних джерел — підґрунтя для зародження однієї з найвпливовіших течій світового авангарду. Сьогодні Академія з особливою гордістю презентує твори своїх попередників — викладачів і студентів, чиї новаторські ідеї визначально вплинули на розвиток мистецтва XX століття», — підкреслив ректор Академії, професор Олександр Цугорка.
Твори представлені в експозиції є не лише художніми артефактами своєї епохи, але є й матеріальним свідченням культурного геноциду, який здійснювала тогочасна радянська система. Вони демонструють дві ключові лінії українського модернізму: школу Олександра Богомазова з її експериментами кольору та руху, і традицію бойчукістів з монументальністю та соціальним гуманізмом.
В експозиції представлені унікальні архівні матеріали. Фото: Сергій Мазураш
Особливість колекції — фанерні дошки, розписані з обох боків, що свідчить про дефіцит матеріалів і водночас про інтенсивність навчального процесу. Кожна дошка — це своєрідний палімпсест модернізму, де один шар зображення накладається на інший, зберігаючи пам’ять епохи.
Художник Олександр Ляпін.Фото: Сергій Мазураш
Сучасний митець Олександр Ляпін у своєму дописі у Facebook зазначив:
«Ця виставка — доказ того, що український авангард не був периферією чи копією московських течій. Він мав власну силу, власну мову і власну драматичну історію. Кожна фанерна дошка, кожен клаптик паперу — це не просто навчальний етюд. Це документ виживання, голос тих, кого намагалися змусити мовчати».
Побачити артпроєкт можна до 12 грудня. Фото: Сергій Мазураш
Митець наголосив, що саме існування цих робіт є непересічною подією: український авангард майже не має шансів на повноту архівів, адже система цілеспрямовано винищувала не лише митців, а й сліди їхньої діяльності. Тому кожна вціліла фанера чи клаптик паперу з замальовками стає унікальним свідченням виживання української культурної пам’яті в умовах сталінського терору.
Виставка триватиме до 12 грудня 2025 року, відвідати її можна за попередньою реєстрацією.
Де: Вознесенський узвіз, 20
До теми: Виставка «Авангардна Україна»: як театральне мистецтво 1920-х впливає на сьогодення.
Тетяна АСАДЧЕВА
