Михайло Мельниченко. Фото: Борис Корпусенко
Десятикласник зі столичного ліцею Михайло Мельниченко досліджує можливості використання технологій 3-Д друку і працює над ендопротезуванням колінного суглоба.
Вдосконалений учнем Київської МАН протез — буде більш надійний та ефективний у використанні.
МАЙБУТНЄ ЗА БІОМЕДИЧНОЮ ІНЖЕНЕРІЄЮ
Через війну в Україні зростає кількість військових і цивільних з ампутованими кінцівками. Точну цифру тих, хто втратив руку чи ногу на війні, Мінсоцполітики зараз не оприлюднює. Але за оцінками різних експертів, вона вже давно перевалила за 100 тисяч людей.
«На превеликий жаль, надалі триває повномасштабне вторгнення рф в Україну, а це свідчить про те, що дуже багато людей з інвалідністю потребуватимуть майбутнього протезування, — говорить вихованець Київської Малої академії наук Михайло Мельниченко. — Крім того, українці належать до старіючої нації, де частина населення старшого віку уразливі не лише до хвороб серцево-судинної системи, але й опорно-рухового апарату. Найпопулярнішими захворюваннями є артроз і артрит — зношування покриття хрящових поверхонь, що в результаті призводить до болю в суглобах та постійного дискомфорту для пацієнта».
Михайло розповідає журналістці «Вечірнього Києва» у чому унікальність протезу, який він пропонує.
Хоч Михайло ще навчається в школі, але майбутнє медицини вбачає в біомедичній інженерії.
«У сучасній медицині є дуже багато варіантів протезів для колінного суглоба. Але в основному вони складаються з двох частин: у велику гомілкову кістку вставляється платформа, а до неї приєднується штир. Через нерівномірно розподілене навантаження, зазвичай, трапляється так, що кісткова тканина всередині руйнується — з часом це призводить до певного розхитування імпланту всередині, що призводить до больових симптомів для пацієнта.
Разом з моїм наставником із Київської Малої академії наук Олегом Володимировичем Козленком ми тривалий час працюємо над удосконаленням протезу. Щоб забезпечити надійне кріплення та зменшити тертя імпланту, ми запропонували наступну конструкцію: штир має бути не циліндричним, як зазвичай, а у формі конуса з різьбою, — показує учень власну розробку. — По-перше, це збільшить площу контакту в кістці, внаслідок чого буде менший тиск на саму кістку, а завдяки додаванню різьби — кріплення буде значно надійнішим».
Різьба забезпечить надійне кріплення, — запевняє Михайло.
Ось так це приблизно виглядатиме
Михайло зі своїм куратором працюють з технологією З-Д друку, коли завдяки моделюванню можна відрегулювати імплант під кожного пацієнта, враховуючи його антропологічні властивості.
Наприкінці листопада вихованець Київської МАН брав участь у Міжнародному Форумі інженерів-механіків-2024, який тривав два дні, зібравши 130 доповідей у офлайн і онлайн форматі з прогресивної техніки, технологій та інженерної освіти.
«Конференція називалася „Прогресивна техніка, технології та інженерна освіта“. Кілька годин живого спілкування з науковцями, галузевими лідерами, фахівцями із США, Канади, Південної Кореї, Сербії та Китаю. Для мене це було дуже важливе спілкування, адже ми презентували цим поважним людям свої проєкти, на що отримали не лише схвальні відгуки, а й багато важливих порад, над реалізацією яких я обов’язково працюватиму».
А кілька днів тому хлопець подав заявку на «GENIUS Olympiad Ukraine» — міжнародний освітній проєкт, спрямований на розвиток наукових, дослідницьких та мистецьких здібностей учнів.
«Якщо пройду відбір буде можливість поїхати до Сполучених Штатів Америки і взяти участь у найбільшій Олімпіаді геніїв», — ділиться співбесідник.
МОБІЛЬНІ СХОВИЩА — ІННОВАЦІЯ ДЛЯ БЕЗПЕКИ
Станіслава Ігнатова — сім років очолює відділення «Інженерія та матеріалознавство» (раніше — відділення технічних наук- ред.) Київської Малої академії наук. Керівниця розповідає, що у Михайла — це не єдиний проєкт. Ще є командний, за який вже вдалося здобути престижну відзнаку.
Станіслава Ігнатова розповідає про здобутки Михайла
«Із Михайлом ми познайомились, коли він був у дев’ятому класі. Хлопець креативний, наполегливий та цілеспрямований. За такими учнями майбутнє України і це без перебільшення. Цьогоріч Михайло зі своїм однокласником Богданом Ковалем брав участь у Міжнародному фестивалі інновацій «Sikorsky Challenge 2024: Інновації для миру і безпеки України».
Фіналісти представляли стартапи, які здатні посилити Сили оборони України, забезпечивши технологічне домінування на полі бою. Спільний проєкт наших МАНівців «Мобільні сховища» здобув перемогу в номінації «Краща бізнес-модель стартапу». У фестивалі брали участь представники ЗСУ, оборонно-промислового комплексу, провідних зарубіжних компаній, наукових об’єднань, міжнародних фондів, інвестиційних компаній та університетів. Це дуже потужна платформа».
Михайло Мельниченко та Богдан Коваль під час захисту проєкту
Спільний проєкт наших МАНівців «Мобільні сховища» здобув перемогу в номінації «Краща бізнес-модель стартапу».
За словами Станіслави Ігнатової Київська Мала академія наук — це об’єднання розумних і талановитих юнаків та дівчат, яких не задовольняє робота з підручниками, вони займаються науково-дослідницькою роботою, читають спеціальну літературу, шукають відповіді на свої запитання з різних галузей знань.
Під час інтерв’ю
«Лише у моєму відділенні 11 секцій. Більшість із них співпрацюють з різними кафедрами Київського політехнічного інституту. Моя роль, як керівника відділення — активно модерувати, щоб розширювати можливості наших учнів.
Київська МАН — це структура, яка бере талановитих дітей, ніби під свою опіку і допомагає досягти результатів у їхніх розробках, винаходах. Показуємо, як правильно презентувати їх. Вчимо наших МАНівців розширювати кругозір, спрямовуємо їх у правильне русло і допомагаємо з реалізацією. Недарма кредо Київської МАН — «Ми розумних робимо успішними». Тому наші двері завжди відкриті для молодих, амбітних та цілеспрямованих», — підсумувала Станіслава Ігнатова.
Із розумних — робимо успішних, — Київська МАН
УНІКАЛЬНИЙ ШКОЛЯР: СПОРТСМЕН, МУЗИКАНТ І НАВІТЬ… ПРЕЗИДЕНТ
Наразі Михайло навчається у 10 класі Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ», але вже задумується щодо вступу у вищий навчальний заклад. Майбутнє своє хоче поєднати з медициною або технічними науками. Нині визначається.
«До медицини мене тягне не випадково. Моя бабуся — Заслужений лікар України. Працювала все життя на „швидкій“. Взагалі в моєму оточенні і хрещена, і хрещений в медичній галузі. Але цікавлять і технічні науки. Тому є варіант обрати КПІ. Там, до речі, працюють мої батьки у сфері науки. Я з ними раджуся, але вони сказали, що підтримають будь-який мій вибір», — ділиться хлопець.
Михайло Мельниченко
Частина відзнак унікального школяра
До речі, як виявилося, Михайло має високі результати не лише в освіті, а й у спорті. Він — кандидат у майстри спорту з фехтування.
«Пам’ятаю, як батьки мене повезли у спортивні секції, щоб я щось обрав для себе. І тільки-но я зайшов у залу для фехтування, одразу зрозумів — це моє. З тих пір і займаюся. Жодного разу не пошкодував про свій вибір. Коли почалось повномасштабне вторгнення Іспанська федерація фехтування запропонувала на волонтерських засадах забрати спортсменів з України для проживання в іспанських сім’ях. Там ми ходили в іспанську школу і тренувалися в їхніх клубах. Рік я прожив у Мадриді. Вивчив іспанську мову і по поверненню додому зайняв перше місце у Всеукраїнській олімпіаді з іспанської мови».
Крім спорту, цей унікальний хлопець грає на трьох музичних інструментах: скрипці, фортепіано та гітарі.
«Закінчив музичну школу по класу скрипки. Зараз більше граю на гітарі. Ось нещодавно здійснилася моя мрія — мені на день народження подарували гітару», — посміхається Михайло.
А ще цьогоріч на виборах, як і має бути, серед трьох претендентів десятикласника обрали Президентом ліцею.
«Я думаю, цей учень приведе нас до Міжнародного визнання. За що не візьметься завжди на висоті. Таких дітей хочеться підтримувати, бо за ними майбутнє нашої України», — підсумувала Станіслава Ігнатова.
Також читайте: Юний програміст з Києва створив унікальну систему навігації для БпЛА.
Сніжана БОЖОК, фото Бориса КОРПУСЕНКА «Вечірній Київ»
