Вадим Васильчук. Фото: з архіву депутата
«Люди виходять з прапорами, обіймають наших воїнів, дехто навіть плаче. Жінки пропонують нагодувати захисників»…
Депутат Київради Вадим Васильчук з першого дня війни захищав від ворога столицю у складі 4 роти 128 батальйону 112 Окремої Бригади ТрО ЗСУ.
Коли росіяни відступили від Києва, батальйон вирушив виконувати бойові завдання на схід України.
Сьогодні командир стрілецького взводу Вадим Васильчук воює з ворогом на Харківщині. Нам вдалося поспілкуватися з депутатом у телефонному режимі та взяти інтерв’ю.
Вадим Васильчук з бойовими побратимами
ЗУПИНЯТИСЯ НЕ ЗБИРАЄМОСЯ
— Вадиме Васильовичу, яка зараз ситуація на вашій ділянці фронту?
— Контрнаступ триває вже вісім днів. За цей час наші війська звільнили від ворога значну частину області, чим завдали великої оперативної поразки росії.
Зупинятися не збираємося. Зараз вивчаються можливості просуватися далі. Над цим питанням зокрема працює й наш бойовий підрозділ.
— Які основні завдання вашого бойового підрозділу?
— Проводимо аеророзвідку з метою визначення дислокації противника. На жаль, сьогодні у нашому арсеналі — лише цивільні дрони. Тому будемо раді, якщо нарешті отримаємо військові.
Окрім розвідки надаємо коригування й постійний супровід для підрозділів, які мають засоби враження легкою та важкою артилерією.
Різні підрозділи з різних бригад спільними зусиллями зробили те, що ще тижнів зо два тому здавалося неможливим.
Ворог досить хитрий, постійно тримає в напрузі. Росіяни роблять вилазки як на півночі, так і південніше та східніше на Харківщині. Навіть спроби наступу були. Але ми ведемо розвідку, слухаємо перехоплення ворожих розмов, тому ЗСУ готові до будь-чого і чекаємо на добрі новини.
Вадим Васильчук: ми перемогли!
ВОРОЖІ ГРАДИ ДО ХАРКОВА ВЖЕ НЕ ДІСТАЮТЬ
— Як на звільнених територіях люди зустрічають наших воїнів?
— З радістю. Особливо радіють діти. Люди виходять з прапорами, обіймають наших воїнів, дехто навіть плаче. Жінки пропонують нагодувати захисників.
Звичайно є й ті, хто навіть за 3 дні до наступу отримував російські паспорти. Але ці люди є колаборантами й вони вже втекли з України.
— У телеграм каналах рашисти, яких погнали з української землі, обіцяють повернутися. Чи можливе повторне захоплення цих територій?
— Нещодавно росіяни казали, що прийшли сюди назавжди. І збиралися брати Київ за три дні. Тепер вони заявляють про повторне захоплення…
Це все слова і не більше. Подібна риторика рашистів не підтримана діями. Є прислів’я: не дивися, що говорить, а дивись, що робить… Окупанти багато говорять, але мало на що здатні.
Я переконаний, повторно ці території їм вже не захопити. На звільнених від окупантів територіях Харківщини також створюються додаткові оборонні споруди для захисту від можливого захоплення.
— Харків постійно обстрілювали рашисти з ГРАДів. Чи є надія, що зараз зменшиться кількість обстрілів?
— Чим далі відсувається лінія фронту, тим менше у ворога можливостей обстрілів. Наприклад, 13 вересня Харків цілий день не обстрілювали зовсім. Це, до речі, перший такий день за останній час.
ГРАДи їхні вже не дістають до міста. Але ворог має достатньо озброєння для ураження на велику відстань. Тому ЗСУ розвивають нашу ППО і чекають передачі установок від союзників. Це дозволить від ракетних ударів захистити не тільки Харківщину, а всю територію України.
Обстріли Харкова та інших українських міст — виключно терористична історія. Тепер обстріли цивільного населення та інфраструктури почастішають — така «отвєтка» росіян на їхню поразку на полі бою.
Наприклад, У Харкові жодних військових обʼєктів останнім часом ворогом не було уражено. Лише — цивільна інфраструктура. Це — тероризм, який здійснюється військовою зброєю проти мирного населення.
Техніка «освободітєлів» відвоювалася
РАШИСТИ УСВІДОМИЛИ МІЦЬ ЗСУ
— У чому секрет успіху швидкого контрнаступу на Харківщині?
— Секрет контрнаступу ЗСУ на Харківщині полягав у комплексному підході до операції.
Насамперед хороше планування операції. Було знищено потужності противника у глибині оборони, а потім здійснилися штурмові атаки на великій швидкості, там, де ворог не очікував.
Також — приховане залучення достатньої кількості військ. Раніше у напрямку Куп’янська дислокувалися незначні сили українців. Рашисти до цього звикли й розслабилися.
І, головне, — введення в оману противника. Постійні інформаційні вкиди про контрнаступ на Херсонщині змусили його перекинути туди основні сили. На Харківщині ворог прориву не очікував. Таким чином, завдяки плануванню Генштабу і зусиллям ЗСУ, вдалося прорвати фронт і росіяни почали втікати.
У північній частині області наші війська вже вийшли на кордон з росією.
— До речі, з цього приводу рашисти панікують і роблять прогнози, що ЗСУ незабаром будуть у Бєлгороді. Чи не поставлене таке завдання перед нашими військовими?
— Я не знаю, які плани у Генштабу. Однак те, що росіяни перебувають у паніці й бояться взяття Бєлгороду свідчить про те, що вони оцінили можливості та міць ЗСУ. Це вже не колишні їхні заяви, що, мовляв, ми вас тут перетремо на порох…
— Якими, на вашу думку, можуть бути сценарії закінчення війни? Муніципальні депутати в росії вже збирають підписи про відставку путіна…
— Про переворот і зняття путіна вже говорять упродовж восьми років, відколи в Україні триває війна. Ми покладаємося виключно на ЗСУ і маємо прогнати ворога з української землі. А що далі творитиметься в політичному життя росії, то їхня справа.
Хоча, якщо в них прийде до влади демократичний уряд, який відмовиться від територіальних зазіхань, це буде добре.
А поки що воюватимемо, рухатимемося вперед і гнатимемо рашистів з рідної землі.
На Харківщині також з ворогом воюють депутати Київради Олесь Маляревич, Юрій Федоренко. Херсонщину від окупантів захищають Олександр Погребиський, Олександр Міщенко. Їхні фронтові історії читайте на сайті «Вечірнього Києва».
Інна БІРЮКОВА
