Під час перегляду стрічки «Репресована коляда» у кінотеатрі «Жовтень». Фото: Олексій Самсонов
Автори стрічки на прем’єрі поділились, що робили фільм про людей, які вистояли під час немислимої тиранії й не відмовились від своїх ідей та переконань.
12 січня 1972-го року у срср почалась операція спецслужб під кодовою назвою «Блок». Великий «покос» — арешти, судилища та відправка до таборів української інтелігенції, все це мало свій початок в час Різдва.
Рух дисидентства перед цими подіями був найбільш розвинений саме в Україні, яка виділялась з-поміж інших радянських республік.
Тож кдб розправлялось з тими, хто на їх думку ніс загрозу існуванню радянської влади.
У 1972-ому році у в’язниць кинули 89 дисидентів.
Після здобуття Незалежності за ініціативою В’ячеслава Чорновола, саме 12 січня став Днем українського політв’язня.
Фільм «Репресована коляда» — це свій погляд і відтворення історії, яка не дає спокою вже понад пів століття. Молоді автори на Суспільному її показали у найбільш драматичний для українців час — на четвертий рік війни з росією.
У кожного глядача будуть свої асоціації під час і після перегляду фільму. Але рядки вірша Василя Стуса «Пам’яті Алли Горської» згадуються, коли дивишся «Репресовану коляду». Вони дають розуміння у якому середовищі боролась «малесенька щопта» тих, хто йшов за совістю.
«Ярій, душе! Ярій, а не ридай.
У білій стужі серце України.
А ти шукай — червону тінь калини
на чорних водах — тінь її шукай.
Бо — горстка нас. Малесенька щопта.
Лише для молитов і сподівання.
Застерігає доля^рзарання,
що калинова кров — така густа,
така крута, як кров у наших жилах.
У білій стужі білих голосінь
це гроно болю, що паде в глибінь,
на нас своїм безсмертям окошилось».
В основі сюжету — історії Івана та Надії Світличних, Стефанії Шабатури, Ігоря й Ірини Калинців. Їхні долі оживають, завдяки українським акторам й акторкам: Ірмі Вітовській, Віталію Ажнову, Владиславу Михальчуку («Schmalgauzen») та Наталці Галаневич («Dakh Daughters»). Вертепного Чорта у фільмі озвучив український комік Василь Байдак.
Фільм, створений Mir& Co Production на замовлення Суспільного Мовлення, поєднав документи, спогади очевидців, театр та анімацію. І це робить стрічку емоційною і поліфонічною.
Різдвяний вертеп у домі Садовських у Львові. Стоять ліворуч: Любомира Попадюк, Василь Стус, Олена Антонів, Ірина Калинець, Марія й Ганна Садовські, Михайло Горинь; сидять — Стефанія Шабатура (циган), Мар’ян Гатало, Олександр Кузьменко
У січні 2022-го, до 50-річчя арештів «колядників» розповів цю історію. В ній переплелись людська ницість, жорстокість, чистий ідеалізм і любов, а також внутрішня сила людей, які заплатили дуже дорого за вірність Україні.
У архіві КДБ зберігається такий лист:
»…11 січня цього року доповідав про арешт емісара закордонного націоналістичного центру, підданого Бельгії — Добоша Ярослава, отримані від нього свідчення про злочинні контакти з націоналістично налаштованими особами по справі «Блок» і їхніми зв’язками заплановані заходи з проведення обшуків у цих осіб з метою розв’язання питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Згідно з планом, 12 січня операція у справі «Блок» була розпочата. Проведені обшуки у м. Києві у І. Світличного, Є. Сверстюка, З. Антонюка, Д. Шумука, Л. Селезінка, В. Стуса, Н. Світличної, О. Мешко та її сина О. Сергієнка.
У цей же ж день були проведені обшуки у м. Львів у В. Чорновола, С. Шабатури, подружжя Калинців, І. Геля, Г. Чубая, М. Осадчого, Л. Попадюк, А. Волицької».
Різдвяна коляда в оселі Іваничуків, новорічна ніч. На фото: Дзвінка Калинець (дитина), Ірина Стасів-Калинець, Мар’ян Гатало (у капелюсі)
До цих арештів готувалися. Розсекречено Інформаційне повідомлення Голови КГБ при Раді Міністрів УРСР Федорчука в ЦК КПУ «Про організацію груп для проведення колядок, керівників ватаг» датоване 31 грудням 1971 роком.
«У КГБ уже на той час були відомості про колядників, які поділилися на ватаги і планували завітати у оселі науковців на Русанівці, Дарниці, Святошині, Академмістечку, а також у центрі Києва — коло ялинки, що тоді була встановлена біля Філармонії. У повідомленні вказані імена керівників ватаг та списки з переліком адрес, куди мали завітати колядники», — пише Наталка Марків.
У стрічці «Репресована коляда» є анімаційний персонаж — чорт.
Його створила режисерка анімації Анастасія Фалілеєва. Репліки чорта несуть оцінку того, що робило кдб та радянська репресивна машина, коли йшлося про національне відродження, самостійну думку й інакомислення. Сам чорт плюється від дій кадебешників. Його роль у стрічці — бути провідником глядача у часі.
«Ми створили фільм про часи, коли коляда була злочином, і про людей, які свідомо скоювали цей „злочин“, розуміючи, що найпростіші ритуали віри і радості були підставою для переслідувань. Ми працювали над тим, щоб розповісти історії людей, які, попри загрози, не відмовилися від своїх переконань. І цей проєкт не відбувся б без команди нашого виробника, який вже став постійним партнером Суспільного», — розповіла продюсерка Суспільного Ірина Первишева.
Для режисерки Станіслави Доронченко історія, відтворена у стрічці дає натхнення у воєнний час:
«Не зважаючи на нашу назву „Репресована коляда“, наш фільм про коляду невмирущу, про коляду, яку неможливо знищити й репресувати. І не тільки про коляду, а загалом про нашу ідентичність і волю до життя, яка допомагає нам зараз і допомагала завжди в скрутні часи».
Фільм «Репресована коляда» з 13:00 27 грудня можна буде переглянути на ютуб-каналі Суспільне Документалістика. А 28 грудня о 12:30 фільм буде в ефірі телеканалу Суспільне Культура.
Читайте також:
«На шапку»: у Києві представили фільм про те, як музикою збирають мільйони для поранених.
Ольга СКОТНІКОВА, Олексій САМСОНОВ
