Володимир Довган. Фото: Фейсбук Dovgan Art
«Треба пробувати себе в новій справі. Тим більше, якщо людина пройшла війну й вижила — гірше вже точно не буде».
У цьому переконані в сім’ї ветерана російсько-української війни — митця-кераміста Володимира Довгана.
Пан Володимир знає, що самозайнятість дає свободу вибору, але вимагає особливої відповідальності перед собою. Справа, якою він займається, це не стільки бізнес, скільки мистецьке покликання.
«За першою освітою я — вітражист, за другою — викладач образотворчого мистецтва. Почав займатися керамікою задовго до 2014 року. Але кераміка — то любов на все життя. Був період, коли намагався не займатися гончарством, але виявилося, що це неможливо. Тоді робота з глиною була сама по собі, а 10 років все ж таки пропрацював у майстерні, де реставрував антикварні меблі. Це теж був цікавий досвід», — говорить пан Володимир.
Він вступив до лав ЗСУ за мобілізацією й воював у піхоті в Красногорівці у 2015 — 2016 роках у складі 14 окремої механізованої бригади, яка нині носить ім’я князя Романа Великого.
«Річ у тому, що в мене вже на той момент в сім’ї було два претенденти піти на фронт. Між нами була домовленість, що якщо один йде, то другий залишається зі мною. Але син втік першим, а татові одразу по тому принесли повістку. Ну й тато пішов на півтора року», — говорить дружина пана Володимира Оксана.
Вона уточнює: «Дитина „втекла“ в „Азов“ одразу по закінченні вишу. Йому на той час був 21 рік. Після дуже серйозного поранення, довелося зробити перерву у службі. Але він знову повернувся в стрій. Тоді я поставила питання руба: тато пішов, ти пішов — давайте мені когось назад. Зараз син знову на війні».
Володимир Довган згадує, що у 1991 році познайомився з Мар’яном Бакусевичем — на той момент видатним майстром нині знаменитої чорнодимленої кераміки з Гавареччини Львівської області. Вони поїхали тоді з молодими дизайнерами познайомитися з майстром й він їм показав принципи своєї роботи. І от більшість з тих, хто з’їздив до Бакусевича, сьогодні — гончари.
У родини Довганів постало питання про нове помешкання, адже в київській квартирі більше неможливо було займатися керамікою. Потрібно було купувати нове житло й окремо створювати майстерню.
Нині це садиба в Хотові біля Києва.
Володимир Довган біля своєї печі
«Майстерня тепла, взимку там працюємо. Влітку на вулиці проводимо майстер-класи. Це нормальне приміщення, але там повно глини. Ми проводимо реабілітаційні заходи для поранених, співпрацюємо зі столичною лікарнею. І з нашої, і з їхньої сторони це 100 відсотків волонтерський проєкт. Лікарі, психологи самі формують групи, шукають транспорт, а ми показуємо й надаємо можливість працювати з глиною, на гончарному колі. Якби цим зайнялася третя сторона, було б чудово. Робота з глиною дуже добре знімає психологічну напругу. По наших відвідувачах видно, що вони розслабляються. А всього-на-всього їх вивезли на зелену травичку, посадили за гончарне коло й вони пробують щось зробити», — пояснюють Довгани.
Робота з глиною допомагає в реабілітації поранених
Пан Володимир показує, як тримати глину на гончарному колі
Реабілітація військових: коли зробив своїми руками перший глечик
Пан Володимир нині працює на найкращому електричному колі японського виробництва Shimpo.
Перед тим десять років крутив традиційне гончарне коло, яке треба було копати ногою, але через стан здоров’я після тяжкої травми, змушений був змінити знаряддя праці.
Асортимент виробів майстра — будь-що. Від малесеньких тарілочок до великих тривимірних дизайнерських задумів. Тобто — все, що можна зробити з глини й помістити в пічку, щоб випалити.
Володимир Довган перед тим, як взятися за глину, малює ескізи або робить начерки. Копій робіт в нього не буває, тільки повтори. А от улюблені кольори — синій та зелений й всі похідні від їх змішування.
Щодо Сокальської кераміки, яку часто можна бачити серед його творів, то вона суто традиційна. Адже завдання стоїть — вписатися в традицію, зберегти її, передати сучасникам.
Тарілі Володимира Довгана
Підсвічники, зроблені на гончарному колі
Традиційний розпис полумисків
Щодо планів на майбутнє, то сім’я Довган говорить, що має завершити впорядкування простору для проведення реабілітаційних заходів.
«Тому, що тих грошей, які ми отримали від фонду, вистачило лише на глобальну частину — поставити стіни, накрити дахом. Але в середині він має стати затишним, й запрацювати на повну силу. А от творчих планів у мого чоловіка — безліч. Щодо гончарства як бізнесу, то якось живемо, з голоду не померли. Звичайно, це не бізнес з прибутком 300 відсотків», — уточнює Оксана Довган.
На запитання, щоб митець порадив тим, хто повертається з війни, він відповів: Я б однозначно порадив займатися будь-чим й не боятися починати щось нове. Багато людей з дитинства навчені боятися пробувати. Часто дорослі говорять молоді: в тебе не вийде, йди краще на бухгалтера… Але якщо людина пройшла війну й вижила, то їй вже немає чого боятися, гірше точно не буде. Тому треба пробувати».
Серед найважливіших й найцікавіших мистецько-етнографічних заходів майстер назвав етнографічний фестиваль у Польщі «Ягеллонський ярмарок». На нього з’їжджаються майстри з усієї Європи, щоби представити традиційні народні промисли саме своїх територій.
«Й це дуже важливо, адже то люди, які тримають на плаву традицію, не дають їй померти. Це надважливо для сучасників й всіх прийдешніх поколінь, щоб пам’ятати та розуміти, хто ми.
Улюблені кольори майстра — синій та зелений
Обов’язково буваємо й на відкритті й закритті сезону у Пирогові в Києві. Там проводять серйозні заходи — великі ярмарки. Якщо Пирогів не перетвориться на суцільну зону ресторану, то майстри будуть туди їздити завжди. Дуже важливими є зібрання митців та їх творів у музеї Івана Гончара. От це ті заходи, які не можна пропустити», — говорить Володимир Довган.
А серед найприємніших заходів сім’я Довган називає фестиваль-ярмарку у Шевченківському гаю у Львові.
Нині Володимир Довган збирається на масштабний фестиваль ветеранської культури «Коло ветеранів» — це перший захід в Україні, який по-справжньому об’єднає військових та цивільних.
На фестивалі «Коло ветеранів» будуть представлені шість локацій: адаптивний спорт, ярмарок ветеранського бізнесу, куточок ветеранської літератури, зона психологічної підтримки, дитяча зона, а також музична сцена. Серед учасників фестивалю — музиканти, військовослужбовці YARMAK, Олександр Положинський, письменниця Олена Герасим’юк, відомі гості, зокрема Герої України. Ведучий події — речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін Вхід на подію абсолютно безкоштовний, але з міркувань безпеки потребує обов’язкової попередньої реєстрації, після чого гостям стане відомим час та місце події: https://veteranfund.com.ua/festyval-kolo-veteraniv/
Читайте також: «Сильний та незламний: у столиці представили виставку «Харків-фортеця»
Всі фото: Dovgan Art
Катерина НОВОСВІТНЯ
