Репортаж зі звільненої Чорнобильської АЕС, колаж Суспільного
37 років тому, 25 квітня 1986 року, сталась найбільша ядерна катастрофа в історії людства за кількістю загиблих і постраждалих — два вибухи на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції. В тому ж році в Чернігівській області почали будувати Славутич — місто у 10 км від кордону з Білоруссю для робітників станції, які до того жили в Прип’яті, поруч з ЧАЕС.
Найзручніший шлях зі Славутича на ЧАЕС пролягав через територію Білорусі. Ним і їздили атомники. Після початку повномасштабного вторгнення Славутич майже одразу опинився в блокаді. Мости через Дніпро, що з‘єднували станцію з містом знищили. Зміна, яка була на станції потрапила в полон.
За цей час ротацію на ЧАЕС вдалося зробити лише раз. 20 березня 2022-го 46 добровольців погодились замінити колег. Співробітниця ЧАЕС Людмила Козак згадує, як їх вели росіяни на ротацію: "Йдеш і думаєш, хоч би не нажав випадково росіянин той гачок, щоб дійти до річки, де нас чекають". Серед працівників, які погодились їхати на ЧАЕС був і Олександр Шелестій, який відзняв саму переправу на телефон.
Як жили та працювали робітники ЧАЕС в окупації — у матеріалі Суспільного.
