Наявність активного соціального життя не завжди йде на користь, з’ясували вчені.
Учені на горилах досліджували, як соціальні зв’язки впливають на здоров’я і тривалість життя / фото УНІАН, Олександр Синиця
Нове дослідження учених виявило, що наявність соціальних зв’язків може негативно впливати на здоров’я і тривалість життя. На їхню думку, це допомагає зрозуміти, чому деякі особини, зокрема й люди, не прагнуть широких зв’язків, пише InterestingEngineering.
Зазначається, дослідники з Фонду горил Діан Фоссі та з Ексетерського і Цюрихського університетів понад 20 років вивчали дані про 164 горили з Національного парку Вулканів у Руанді і виявили, що соціальна активність може мати різні наслідки для здоров’я і тривалості життя.
«Наявність міцних соціальних зв’язків часто є справді корисною, але іноді ні. У самок такі зв’язки зазвичай пов’язані з меншим рівнем хвороб, а от у самців — навпаки. Чому саме — поки що незрозуміло, але справа, ймовірно, не лише в передачі інфекцій», — заявив провідний автор дослідження та старший науковий співробітник Цюрихського університету Робін Моррісон.
Відео дня
Дослідники вивчали силу ключових зв’язків, інтеграцію у групу, розмір групи та рівень конфліктності. Результати свідчать: «оптимальний» стиль поведінки залежить від багатьох факторів — статі, віку, наявності потомства тощо.
Читайте також:
«Динозаврове дерево» віком 200 мільйонів років намагаються врятувати від вимирання: уже є успіхи
Батько 900 дітей: біолог розповів про черепаху, яка стала рятівником свого виду
Відкриття найстарішого у світі футбольного поля змінило все, що ми знали про цю гру, — історик
«У людей та інших соціальних ссавців соціальне середовище є одним із найсильніших предикторів здоров’я та тривалості життя. Але наше дослідження показало, що це не є однозначним проявом того, що активніші та міцніші соціальні зв’язки завжди є кращими. У деяких ситуаціях соціальні риси, які ми раніше вважали дезадаптивними, можуть мати важливі переваги», — пояснив доктор Сем Елліс.
Дослідники також детально описали соціальне життя чотирьох типів горил, прагнучи висвітлити відмінності між ними.
• Гутангара, доросла самка, має добрі стосунки в групі, але найбільше часу приділяє своїм дітям. Вона стала найуспішнішою матір’ю в дослідженні.
• Меггі — колишня домінантна самка, поєднувала агресію й турботу. Після смерті самця взяла лідерство на себе. Демонструє рідкісний тип для самок.
• Тітус — сріблястоспинний самець, пережив втрату батьків і групи ще малюком, але став лідером у 15 років і зберіг домінування на два десятиліття. Відомий спокійним характером.
• Кантсбі — інший сріблястоспинний самець, утримував лідерство 22 роки — це рекорд серед горил. Став батьком щонайменше 28 дитинчат, був миролюбним і авторитетним.
Ці життєві історії, на думку дослідників, ілюструють, як різні соціальні стратегії — чи то зосереджені на зв’язку, лідерстві, агресії, чи на підтримці миру — можуть сприяти успіху чи невдачі, залежно від соціального контексту.
Раніше УНІАН розповідав про революційне відкриття учених, яке пояснило, чому восьминіг такий розумний. Зокрема, ішлося, що восьминоги і люди можуть мати давній еволюційний зв’язок, який допомагає пояснити видатний інтелект головоногих. Згідно з висновками, обидва види можуть простежити свою когнітивну складність до спільного предка, який жив близько 518 млн років тому.
Учені дізналися, що мозок восьминогів і людей став складним напрочуд схожим чином, попри те, що вони йшли абсолютно різними еволюційними шляхами. Вчені описали це явище як конвергентну еволюцію і зробили висновок про «загальну біологічну стратегію в побудові інтелекту у віддалених гілках життя».
