Метью Морі. Фото: Борис Корпусенко
Попри щоденні виклики, місцеве самоврядування залишається опорою для людей і важливою частиною європейського шляху України.
В інтерв’ю Генеральний секретар Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Метью Морі розповів про те, чому напрям місцевого самоврядування є стратегічним для нашої держави і як міжнародні партнери допомагають його впроваджувати та реалізовувати.
— Під час війни часто можна почути фразу, що демократія не на часі. Але разом з тим, Рада Європи та Конгрес продовжують нам допомагати, зокрема у впровадженні реформи із децентралізацією. Чому важливо розвивати цю реформу?
— Що ж, децентралізація у такий час є надзвичайно важливою. 45 країн продовжують підтримувати Україну в цьому питанні, саме тому була підписана Європейська хартія місцевих самоврядувань. 46 країн Ради Європи підписали та ратифікували цей документ.
Рада Європи разом з Конгресом місцевих та регіональних рад продовжуватиме децентралізацію, яку розпочали у 2019 році. За результатами опитувань, ця реформа, на думку українців, є найуспішнішою на території України. Тому ми маємо продовжувати її розвиток.
Звичайно, зараз сили трохи розцентрувалися, але разом з асоціацією українських міст, Верховною Радою, урядом, ми вже робимо план післявоєнного продовження децентралізації.
Цей план має бути не таким, як був навіть до війни, а кращим. Ми маємо допомагати, щоб підготувати Україну до післявоєнної децентралізації.
Для Конгресу та Ради Європи децентралізація, місцева демократія — це не просто адміністративні реформи та адміністративні питання.
У Європі ми зараз спостерігаємо відхід від демократії. Тому саме місцевий рівень, де є найбільша довіра серед людей, є настільки важливими. Посилюючи місцевий рівень, ми також посилюємо демократію та продовжуватимемо це робити у 45 країнах-членах Ради Європи.
Метью Морі під час інтерв’ю. Фото: Борис Корпусенко
— У жовтні виповнилося 40 років Європейській Хартії місцевого самоврядування. Ми знаємо, що саме ця Хартія визначає основоположні принципи місцевого самоврядування і згідно з нею впроваджується реформа децентралізації в Україні. Чому дотримання принципів і положень цієї Хартії є настільки важливим?
— Звичайно, дуже складно дотримуватися всіх правил та положень Хартії, особливо за таких обставин як в Україні.
Але обов’язком Конгресу є саме те, що ми маємо спостерігати та слідкувати аби всі дотримувалися положень, правил та принципів. Ми працюємо над цим як на місцевому, так і на національному рівні.
Ми хочемо, щоб люди пам’ятали, що це ті принципи, яким вони мають слідувати. За обставин сьогодення цілком зрозуміло, що будуть певні відхилення, однак ми повинні нагадувати, як це має відбуватися.
Представники Конгресу дуже раді співпрацювати з асоціаціями в Україні на місцевому та національному рівнях, вважаємо, що зараз ми на правильному шляху.
Також прагнемо аби цілі на майбутнє були амбітнішими в порівняно з тим, що було раніше.
— Конгрес впродовж багатьох років підтримує українські муніципалітети, зокрема через конкурс із відкритого врядування. Чи планує Конгрес продовжувати подібні ініціативи, зокрема, в частині, котрі спрямовані на демократію і дотримання прав людини у громадах?
— Так, ми думаємо, що це дуже хороша ініціатива, яка була високо оцінена як українцями, так і міжнародною спільнотою. Тому що це про прозорість, доступ до інформації громадянами.
Ми обов’язково продовжимо реалізацію цієї ініціативи. Вона є лише однією з багатьох, які провадить Конгрес.
Фото: Борис Корпусенко
— Якщо говорити більш конкретно про ініціативи, то однією із постійних номінацій цього конкурсу із відкритого врядування є залучення молоді. І от саме ця категорія зазвичай збирає найбільше заявок. На вашу думку, які основні акценти варто робити у залученні молоді до життя громади і посилення от їхньої ролі в участі в місцевому самоврядуванні.
— Залучення молоді — це дуже важливо, тому конгрес допомагає в цьому питанні також для того, щоб молодь у ранньому віці почала цікавитися політичним життям своєї країни.
Якщо не робити це на ранніх етапах, то надалі, вже в дорослому віці, вони будуть менш залучені до процесів, які відбуваються в Україні.
І на останній сесії конгресу ми запропонували переглянуту оновлену версію Хартії щодо участі молоді. Зараз її передали Міністерському комітету Ради Європи для впровадження.
Там є положення щодо того, як 46 країн Ради Європи можуть краще залучати підлітків до політичних процесів. Що цікаво, цей документ допомагала писати саме молодь, асоціації національні та європейська.
У цій хартії та її поправках вони запропонували те, що конкретно хочуть бачити та те, які в них наразі виникають потреби. Але це лише одна частина роботи, а друга — впровадження.
Вже у січні ми будемо працювати над тим, щоб у кожній країні Європейського Союзу знали про цю хартію і впроваджували, включно з Україною.
— Ми часто говоримо про те, що українські громади приймають європейський досвід, але разом з тим, який український досвід зараз може для себе перейняти від України.
— На останній сесії ми організували дебати, які були присвячені стійкості громад і туди були запрошені також українські громади.
Європейські колеги надихалися їхнім досвідом, їхньою стійкістю, коли українці презентували свої набуті знання які, на превеликий жаль, вони отримали.
Європейські громади були раді повчитися на цьому курсі.
Читайте також:
У Страсбурзі підписали Меморандум із Радою Європи: Київ серед перших міст, що впроваджують Громадські асамблеї.
Олександра ПЛАКІНА
