Сьогодні стало відомо про раптову смерть друга Ірпінської громади, талановитого фотолітописця Володимира Шилова. Сумну звістку повідомив голова Інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк.
«Сумна звістка надійшла сьогодні зі США. Відійшов у засвіти великий друг Ірпінської громади, світла, надзвичайно добра і талановита людина – Володимир Шилов. Протягом п’яти років він був фотолітописцем одного з найважливіших і найцікавіших в історичному плані періодів розвитку Ірпеня – це був час краху старої управлінської системи і початок нестримного відродження нашого міста. Ми будували парки, площі, дитсадки, школи. А він не просто фотографував, а був постійно в епіцентрі подій, сміливо висловлював свою думку, даючи мудрі настанови нам, молодим», — розповів Володимир Карплюк.
Фото Володимира Шилова
Володимир Шилов народився у Запоріжжі. За освітою – художник. Ще в радянські часи емігрував до США, бо не міг миритися з системою і активно боровся проти неї. «До речі, виїхав тільки після того, як заарештували його друзів. Після двохтисячних повернувся в Україну. У 2012 році почав співпрацювати з ірпінським журналом «Пульсар», через який ближче познайомився з Ірпенем і зрештою закохався в наше місто та через рік переїхав сюди жити», — додав Карплюк.
Голова Інвестради також зазначив, що Володимир Шилов був не тільки фотографом, а й брав активну участь у громадській і благодійній роботі. Навчав англійської мови членів клубу «Друга молодість», разом із дружиною Світланою Шиловою займалися просвітництвом. Писав пісні. Він написав майже пів сотні пісень, серед яких 13 – на вірші Юлії Бережко-Камінської.
Останні роки Володимир жив у передмісті Чикаго. Його фото надруковані у багатьох американських журналах. Залишилися вони й на сторінках ірпінських журналів, газет, книг.
«У США лишилися дружина Світлана, двоє дорослих дітей і онуки Володі Шилова. В Україні – безліч його друзів. Він завжди залишається у нашій пам’яті усміхненим борцем за правду і творцем прекрасного. Щирі співчуття рідним. Розділяємо ваш біль…». – додав Карплюк.
«Володимир Шилов… Він завжди буде з нами, завжди буде в моєму серці. Людина Світла, людина радості і добра. Мудрий, глибокий, талановитий, багатогранний… Мій надійний однодумець і помічник, із яким ми натхненно працювали над журналом «Пульсар Приірпіння», творили пісні, готували репортажі про події в Ірпені. Якому я, прийшовши вранці на роботу, першому читала новий вірш, а він нерідко ловив його музику і казав: «Це буде пісня!», і брався за гітару. Його мудрі слова — зі мною, частина мого світу, мене самої», — розповіла українська письменниця і журналістка, членкиня Національної спілки письменників України, друг сім’ї Шилових Юлія Бережко-Камінська.
