Учні Віктора Зарецького присвятили артпроєкт своєму вчителю. Фото: Тетяна Асадчева
Експозиція присвячена до 100-річного ювілею видатного митця-шістдесятника, чиї ідеї залишили глибокий слід у мистецтві, надихаючи нові покоління майстрів живопису та графіки.
У Виставковій залі Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури триває виставка до 100-річчя від дня народження видатного українського художника і педагога Віктора Зарецького.
Головною метою виставки є дослідження та демонстрація мистецького методу Віктора Зарецького, а також його впливу на творчість учнів. Зокрема, йдеться про тих, хто навчався у нього в Київському державному художньому інституті (зараз — НАОМА) у 1953–1957 роках, а також про молодих художників, яких він навчав у власній майстерні з 1977 по 1984 рік, готуючи до вступу в КДХІ (НАОМА).
Це знакова мистецька подія, яка об’єднала роботи учнів Віктора Зарецького, які в різний час удосконалювали свою майстерність під наставництвом знаного митця, серед яких: Леонід Бернат, Ігор Галан, Юрій Гончаренко, Тарас Гончаренко, Ігор Гончаренко, Олена Голутвіна, Анатолій Зорко, Олександра Кирилова, Катерина Корнійчук, Микола Кочубей, Василь Копайгоренко, Костянтин Кунцевич, Марина Комендантова, Юрій Матвійчук, Іванна Московка, Едуард Межул, Іван Пилипенко, Наталка Полтавець, Олена Принцевська, Марина Соченко, Анатолій Твердий, Олександр Тітов та Андрій Яланський.
Артпроєкт створений до 100-річчя видатного художника та педагога Віктора Зарецького. Фото: Тетяна Асадчева
Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
На думку кураторів артпроєкту, це не просто експозиція робіт, а своєрідний місток між минулим і майбутнім, який демонструє вплив школи Зарецького на формування нових поколінь митців.
«Ідея артпроєкту народилася серед учнів Віктора Івановича Зарецького, які вирішили зібратися, щоб вшанувати пам’ять учителя. «Хто, якщо не ми, його учні, маємо це зробити?» — каже один з організаторів виставки, відомий сучасний художник Іван Пилипенко.
На думку Івана Пилипенка, артпроєкт демонструє значний вплив Віктора Зарецького на формування цілого покоління митців. Фото: Тетяна Асадчева
За його словами, завдяки підтримці ректора Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, професора Олександра Цугорки, вдалося отримати залу для вистави, яка об’єднала частину студентів і викладачів, які свого часу вчилися у Віктора Зарецького.
Школа Віктора Зарецького була безпрецедентною за рівнем підготовки. «Потрапити до нього було непросто, потрібна була рекомендація авторитетного художника, який міг поручитися за тебе», — розповідають колишні учні. Його методика базувалася на копіюванні великих майстрів — Ван Дейка, Рубенса, Веласкеса, — що формувало у студентів розуміння композиції, кольору та майстерності.
Віктор Зарецький часто повторював: «Приведи мені корову, і за три роки я навчу її малювати».
Художники Катерина Корнійчук та Іван Пилипенко згадують з теплотою свої заняття з Віктором Зарецьким. Фото: Тетяна Асадчева
Атмосфера у студії була надзвичайно дисциплінованою.
«Коли Віктор Іванович заходив до зали, тиша стояла така, що чути було кожен подих. Він умів підняти дисципліну до найвищого рівня, а його методика забезпечувала справжній результат», — згадують учні.
Відвідуючи заняття, багато з них за короткий час досягали значного прогресу. Вісім місяців у школі Зарецького давали гарантію вступу до інституту, а його студенти завжди виділялися своїми роботами серед інших.
Учні згадують і непрості моменти: «Якщо він бачив, що ти не працюєш як слід, міг вигнати і сказати: „Повертайся, коли зробиш роботу“. Він вимагав максимуму від кожного, але це й було секретом успіху його школи».
Катерина Корнійчук стала однією з перших учениць знаного митця і педагога. Фото: Тетяна Асадчева
Відома сучасна художниця та сценографка Катерина Корнійчук розповідає:
«Школа Зарецького розпочалася у 1977 році. Я була серед першої групи учнів, і це був особливий досвід. Віктор Іванович не просто навчав нас техніці малювання — він готувався передавати свої знання, створювати простір для формування майбутніх митців».
За її словами, школа Віктора Івановича була унікальною в тому, що вона надавала студентам міцну академічну основу, яка слугувала відправною точкою для розвитку в різних галузях мистецтва. Учні Зарецького отримували знання, які були необхідні не лише для створення класичних робіт, а й для концептуального та абстрактного мистецтва.
В експозиції зібрані ранні роботи учнів В.Зарецького, зроблені у період навчання. Фото: Тетяна Асадчева
Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
«Я переконалася, що академічна база не заважає творчому мисленню, а навпаки — допомагає структурувати й розвивати ідеї у будь-якому форматі мистецтва, — зазначає художниця. — Ця виставка демонструє, як наполеглива праця на початкових стадіях формує високий рівень майстерності, який потім розкривається у зрілих роботах митців», — зауважує пані Катерина.
Художниця також наголосила, що важливими аспектом виставки є представлені ранні роботи учнів Зарецького, які вже стали антикварними. Зібрати ці малюнки було непросто, адже вони зберігалися понад 50 років.
«Це унікальна можливість побачити рівень малювання студійного часу та оцінити глибину академічного навчання», — додає Катерина Корнійчук.
Художник Юрій Гончаренко з вдячністю згадує свого вчителя. Фото: Тетяна Асадчева
Учні митця погоджуються, що школа Віктора Зарецького була не лише про технічні знання — вона передавала дисципліну, харизму та наполегливість учителя. Віктор Іванович став не просто наставником, а особистістю, яка взяла на себе відповідальність за ціле покоління митців.
«Уявіть собі, скільки студентів він підготував за 10 років! Вони вступали до академії вже як готові художники, піднявши рівень навчання загалом», — підкреслює відомий художник та воїн ЗСУ Володимир Гурін.
Митець та воїн ЗСУ Володимир Гурін. Фото: Тетяна Асадчева
За його спогадами, Віктор Зарецький був для своїх учнів не просто вчителем, а людиною, яка заклала фундамент їхнього творчого життя.
«Він був глибоко відданий мистецтву, для нього це була справжня релігія. Його відвертість і увага до деталей, як у творчості, так і в спілкуванні, залишили у моїй пам’яті незабутній слід», — наголосив Володимир Гурін.
Художник розповідає, що мистецька школа Зарецького не обмежувалася технічним навчанням, а відкривала простір для розвитку думки, емоцій та чуття. Він також згадав приватні розмови з Віктором Івановичем, які стали важливими елементами його особистого й професійного формування.
«Це люди, яких зустрічаєш один раз у житті, але їхній вплив відчуваєш завжди. Розмови про мистецтво, які я мав із Віктором Івановичем, завжди були сповнені відвертості й глибокого розуміння. Він зміг передати щось більше, ніж просто знання, — він передав сутність мистецтва», — поділився Володимир Гурін.
Художник Леонід Бернат розповів що школа Зарецького смала значний вплив на подальший розвиток українського мистецтва. Фото: Тетяна Асадчева
Інший учень Зарецького, Леонід Бернат зауважив, що школа видатного художника залишається важливою сторінкою в історії українського мистецтва, а її спадщина продовжує надихати художників навіть через роки.
Завдяки своєму унікальному підходу Віктор Іванович створив простір, де мистецтво поєднувало традиції минулого і дух новаторства, який допомагав розкривати талант кожного учня.
Втім, Леонід Бернат із сумом зазначає, що сучасна молодь дедалі менше часу приділяє майстерності та глибокому вивченню класичної техніки.
«На жаль, швидке мистецтво змінило ставлення до процесу навчання. Та я думаю, що школа Зарецького залишиться тільки серед нас, його учнів, як частина історії, яку важливо берегти», — зауважує художник.
Виставка «Студія Віктора Зарецького»
Коли: до 28 березня, понеділок — п’ятниця з 10:00 до 17:00
Де: вулиця Вознесенський узвіз, 20.
Вхід вільний.
До теми: Між рядків і полотен: у столичному музеї представили виставку до 100-річчя Віктора Зарецького.
Тетяна АСАДЧЕВА
