Колаж: «Вечірній Київ»
Повернення до цієї архівної публікації сьогодні — це не просто данина пам’яті, а й нагода заново відкрити спадок видатної керамістки, чий унікальний талант роками формував мистецький та візуальний код столиці.
У 1985 році «Вечірній Київ» розповів своїм читачам про персональну виставку скульпторки Ольги Рапай, що відкрилася у виставковому залі на вулиці Володимирській, 51. Невелика газетна замітка під назвою «Квіти Ольги Рапай» (опублікована в рубриці «З народних джерел») сьогодні стала безцінною архівною згадкою про мисткиню, чиє ім’я назавжди увійшло до золотого фонду українського мистецтва.
Стаття Н.Розаової пр виставку. Скрін з архіву «Вечірього Києва», обробка: ШІ
Світ творчості Ольги Рапай — це простір романтики, ліричної пісенності та неповторної пластики. Під її руками глина ніби оживала, перетворюючись на дивних звірят, русалок та казкових персонажів. Особливу увагу відвідувачів привертали її фірмові «квіткові» мотиви. Як зазначалося в архівній публікації, навіть у посуді авторка застосовувала форму квіткових пелюсток, де кожна ваза водночас була квітка — на довгих чи коротеньких «ніжках». При цьому найчастіше це були фантастичні, казкові квіти, які лише віддалено нагадували справжні маки чи троянди.
Цікаво, що творами Ольги Рапай захоплювалися не лише у виставкових залах: її керамікою прикрашали холи та вестибюлі багатьох київських наукових і культурних закладів, а фотографії оформлення інтер’єрів теж були представлені на експозиції.
Персональна виставка творів Ольги Рапай у 1985 році. Фото: Григорія Кубланова з архіву «Вечірнього Києва», колоризація: ШІ
Ольга Рапай. Фото Григорія Кубланова з архіву «Вечірнього Києва», колоризація: ШІ
На момент відкриття виставки Ольга Петрівна Рапай-Маркіш (1929–2012) вже була визнаною майстринею. Випускниця Київського художнього інституту, вона багато років віддала роботі на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Її унікальний стиль поєднав традиції народної керамічної пластики, глибоке знання фольклору та тонку художню фантазію.
Окреме місце у її серці займала циркова тема. Як розповідала сама авторка, з дитинства вона мріяла бути… клоунесою. Тому майже всі її дитячі спогади були заповнені образами клоунів, акробатів та циркових вистав. На виставці можна було побачити твори з циклової серії «Цирк» — плакети, рельєфи та композиції, які своєю глибиною та багатством колориту не поступалися кращим зразкам живопису.
Авторка оригінальної замітки Н. Розанова дуже точно підсумувала творчість мисткині: «Доля Ольги склалася інакше. Вона стала чудовою художницею, яка вже понад двадцять років дарує людям радість своїм мистецтвом — чарівним, світлим, сонячним і казковим».
Через десятиліття ці слова не втратили своєї актуальності. Архівна сторінка «Вечірнього Києва» нагадує про час, коли кияни мали щастя доторкнутися до дивовижного, теплого й фантастичного світу Ольги Рапай наживо, відчувши усю міць її таланту.
До теми: знайшли під шаром пилу на складі: у Києві показали врятовані керамічні шедеври Ольги Рапай.
Тетяна АСАДЧЕВА
