Той самий танк майбутнього, яким хвалилася Росія, так і не зміг зійти з конвеєра у великій кількості.
Т-14 виглядав на папері класно, але тільки на папері / фото wikimedia.org
Незважаючи на те що російський Т-14 «Армата» заявлений як революційний основний бойовий танк, програма його розроблення стикається з серйозними проблемами і має невизначене майбутнє.
На папері він виглядає «вражаюче», пише 19FortyFive. Танк нібито має бути оснащений безлюдною вежею, броньованою капсулою для екіпажу і системою активного захисту «Афганіт». Однак програма страждає від жахливих витрат і технічних труднощів, через що було поставлено менше 20 танків.
Танк Т-14 «Армата» — у глухому куті
Повідомляється, що Т-14 — один із найбільш суперечливих танків сучасності. Коли його вперше представили у 2015 році, аналітики були шоковані кількістю інноваційних рішень. Але через десять років танк, схоже, не став ближчим до бойового застосування, ніж тоді, коли його вперше продемонстрували на «Параді Перемоги».
Відео дня
Аналітики стверджують, що «Армата» спочатку була лише грою дзеркал і диму, тоді як інші вважають, що танк просто занадто складний для російської промислової бази.
Найбільш просунутий танк Росії
Західні аналітики люблять критикувати Т-14 — і не без причини. Однак на момент свого дебюту він дійсно пропонував низку новаторських інженерних рішень. На відміну від традиційних танків, де екіпаж керує основною гарматою з башти, у Т-14 башта повністю автоматизована і дистанційно керується. Екіпаж із командира, навідника і водія розміщений у важко броньованій капсулі в передній частині корпусу.
Таке рішення серйозно підвищує шанси екіпажу на виживання, ізолюючи його від боєкомплекту і паливних баків — зазвичай найвразливіших частин танка в бою, йдеться в матеріалі.
Концепція безлюдної вежі — радикальний відхід від традиційного танкобудування, який поки не прийняла жодна велика військова держава.
Т-14 оснащений системою активного захисту «Афганіт», що включає радіолокаційні та електрооптичні датчики, призначені для виявлення і нейтралізації загроз, таких як керовані протитанкові ракети і гранатомети. Ця система вважається однією з найбільш передових у світі і є ключовим елементом оборонних можливостей Т-14.
На додаток до активного захисту, танк має пасивні заходи зниження помітності — зменшені радіолокаційні та теплові сигнатури, що ускладнює його виявлення і наведення.
Коли амбіції стикаються з реальністю
Незважаючи на все вищеописане, проєкт зіткнувся з серйозними труднощами. Спочатку планувалося закупити понад 2300 машин до 2020 року, але станом на 2025 рік вироблено і поставлено менше 20 танків. Основна проблема — висока вартість: від 3,7 до 5 мільйонів доларів за одиницю, що в умовах обмеженого бюджету і витрат на війну робить масове виробництво неможливим.
Незважаючи на парадні демонстрації та навчання, заяви про застосування Т-14 в Україні не підтвердилися. Спроби продати танк Індії, Єгипту та Алжиру також не увінчалися успіхом: відсутність бойового досвіду і висока ціна відлякують покупців.
Де зараз Т-14
Критику викликає і надійність машини — були повідомлення про поломки під час випробувань. Навіть у самій Росії експерти сумніваються, чи виправдана вартість Т-14 на тлі більш дешевих і перевірених Т-90.
Наразі розробки Т-14 перебувають у стані пекла. Незважаючи на те що він втілює собою передову думку російського танкобудування, його успіх залежить від здатності подолати виробничі складнощі, знизити собівартість і довести надійність у реальних умовах.
Росія заявила про плани створити безпілотні варіанти Т-14 та інтегрувати їх з роями дронів і роботизованою технікою, що може зробити платформу «Армата» основою для майбутніх автономних систем.
Однак доля «супертанка» Москви, найімовірніше, вирішиться вже після закінчення війни в Україні.
Інші новини про російські розробки
Раніше УНІАН повідомляв, що в Росії розпочалися поставки нових ракет для «Панцирів». Їх використовуватимуть насамперед для протидії дронам і боротьби з іншими цілями в ближній зоні.
Крім того, ми розповідали про «бомбо-ракету», якою РФ атакувала Дніпро. Повідомляється, що керована авіабомба з реактивним двигуном «Грім-1» пролетіла понад 100 км, перш ніж українські військовослужбовці її успішно збили.
