Пам’ятник Богдану Хмельницькому на Софійській площі. Фото ілюстративне: Борис Корпусенко
Перемоги, домовленості й помилки цього видатного діяча стали фундаментом державності та водночас причиною драматичних випробувань, які Україна переживала ще довгі десятиліття після його смерті.
У Національному музеї історії України відкрилася мінівиставка, присвячена 430‑річчю від дня народження Богдана‑Зиновія Хмельницького — українського шляхтича та гетьмана Війська Запорозького.
В експозиції представлені речі доби гетьмана та його нащадків: полковницький пернач, універсал його сина Юрія, лампада сподвижника Мартина Пушкаря. Доповнюють виставку предмети XIX–XX століть, що відображають вшанування Хмельницького — монети, банкноти, марки, мистецькі вироби. В апсиді першого поверху розміщена мінігалерея портретів гетьмана XVIII–XIX століть.
Мінігалерея портретів XVIII–XIX ст.: як бачили Хмельницького художники минулого. Фото: Національний музей історії України
«Богдан Хмельницький є одним з найяскравіших і найвпізнаваніших персонажів української історії — не тільки в самій Україні, а й у світі. Нині ім’я гетьмана втілено в пам’ятниках, художній літературі, живописі та кіно, у державних нагородах і грошах, у назвах установ, військових формувань і вулиць», — зазначають у музеї.
На початку 1648 року Хмельницький очолив козацьке повстання, що переросло у масштабну війну з Польсько‑Литовською Республікою і стало справжньою революцією для Наддніпрянської України. Саме тоді було зруйновано шляхетський устрій, утверджені козацькі порядки й започатковане формування держави Гетьманщини.
Портрет Гетьмана. Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України
Вшанування пам’яті Хмельницького у мистецьких виробах XIX–XX ст. Фото: Національний музей історії України
«Постать і діяльність Богдана Хмельницького ще із XVII століття стали предметом ідеологічних суперечок, історичних міфів, літературних сюжетів, а також — із XIX століття — і наукових досліджень. Та, незалежно від оцінок та особистих симпатій чи антипатій, не можна не погодитися з тим, що успіх Богдана Хмельницького як козацького лідера розпочав тектонічні зсуви у геополітиці Центрально‑Східної Європи», — додають у музеї.
У 1654 році гетьман уклав Переяславські домовленості з Москвою, які мали гарантувати Україні військову підтримку. Проте союз обернувся стратегічною пасткою: Москва почала вважати українські землі «своїми», насаджуючи воєвод, власні порядки та призначаючи гетьманів. Після смерті Хмельницького у серпні 1657 року в Чигирині Україна увійшла у період тривалої «Руїни» (1657–1687), коли наступні гетьмани марно намагалися позбутися московського впливу. Сам він був похований у Суботові, в Іллінській церкві, збудованій його коштом.
Історичні артефакти доби гетьмана — свідки боротьби за державність Фото: Національний музей історії України
Фото: Національний музей історії України
Спадщина Богдана Хмельницького залишається суперечливою, але беззаперечно значущою. Він став символом боротьби за свободу, державність і право українського народу на власний шлях. Його постать і сьогодні нагадує про складність історичних виборів та ціну, яку доводиться платити за прагнення незалежності.
Нагадаємо, що про життєвий шлях Богдана Хмельницького відомостей збереглося небагато, адже документи того часу майже не дійшли до нас. Історики спираються на непрямі свідчення та традиції. Найімовірнішою датою народження вважають 27 грудня 1595 року (за старим стилем), що збігається з днем святого Теодора (Богдана) у церковному календарі. За новим стилем ця дата відповідає 6 січня 1596 року. Саме тому у 2025–2026 роках Україна відзначає 430‑ту річницю від дня його народження.
До теми: Вісім років пролежав у дворі поліцейської управи: цікаві факти про пам’ятник Богдану Хмельницькому у Києві.
Тетяна АСАДЧЕВА
