Османську фортецю, яка була на місці сучасної Одеси, росіяни зруйнували у 1789 році.
Зокрема вчені показали вигляд замку на схемі та його залишки, які виявили нещодавно / колаж УНІАН, фото Університет Ушинського м. Одеса
У середмісті Одеси, на Приморському бульварі біля памʼятника герцогу де Рішельє (Дюк), археологи знайшли залишки Хаджибейського замку 18 століття. Про це розповів ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського Андрій Красножон.
«Хаджибейський замок знайдено. Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років. Вони посилювалися відсутністю достовірних даних картографії та письмових джерел, а також слідів цієї оборонної споруди, яку підірвали російські війська невдовзі після штурму 1789 року, а згодом розібрали на будматеріали», — розповів Красножон.
До останнього науковці не знали, чи є шанси знайти залишки замку, оскільки споруда стояла на самому краю берегового плато, а в районі Приморського бульвару є характерні зсувні процеси. За словами ректора, цього року було продовжено археологічні роботи, які розпочалися до вторгнення РФ. Й дослідження принесли результат.
Відео дня
«Отже, замок розташовувався між напівкруглим будинком № 8, фунікулером, Дюком та алеями південної частини бульвару, займаючи квадрат приблизно 40×40 м. У двох розкопах та двох шурфах ми знайшли фронтальну стіну артилерійської берегової батареї, що була добудована до замку з берега, а також сліди демонтажу куртин. Вдалося зафіксувати кутовий перетин цієї стіни з бічною, що прикривала батарею з південного сходу», — розповідає дослідник.
Схема розташування замку / фото Університет Ушинського м. Одеса
Споруда, пояснює Красножон, присутня на різних планах і зображеннях замку кінця XVIII століття. Відрізняє її притаманні конструктивні особливості та специфіка розміщення біля урвища. До того ж знайдені характерні залишки кераміки та бронзових виробів османського походження.
Ректор уточнює: батарея являла собою відкритий майданчик, огороджений стіною висотою до 1,5 м та 90 см завтовшки. Споруда утримувала по фронту невисокий земляний насип, на якому розміщувалися гармати, направлені у бік Чорного моря. Задля збільшення ефективності вогневого контролю над гаванню стіна батареї стояла буквально за два метри від берегового кліфу.
Рештки замку, які знайшли в Одесі / фото Університет Ушинського м. Одеса
Як зазначає Красножон, показово, що залишилося від кутового стику двох стін колишньої замкової батареї. Від південної стіни збереглась лише траншея під основу, у якій ще можна побачити уламки буту й фрагменти османської кераміки.
За словами ректора, це лише натяк на те, яких масштабів могли набути пошкодження в інших частинах фортифікації — там, де колись височіли вежі, куртини та внутрішні будівлі. Усе це підтверджується знахідками з розкопок біля Дюка, де археологи натрапили на цілу купу каміння й блоків, вийнятих зі стін замку, серед яких- навіть масивні капітелі пілонів османського типу.
Місце розкопок / фото Університет Ушинського м. Одеса
Велике значення мають і глибші пласти — саме в цій зоні основа стіни замкової батареї врізалася в античний культурний шар V століття до н.е.
Красножон наголошує: це — перший випадок, коли вдалося простежити нашарування грецького поселення Гавань Істріан аж до його північної межі. Цей природний бар’єр відігравав оборонну роль не лише для грецького поселення, а й пізніше — для турецького Хаджибейського замку. Саме тут знаходиться найвища точка плато Приморського бульвару — понад 32 метри над рівнем моря. Це давало фортечному комплексу стратегічну перевагу: контроль над гаванню та підступами до гирл двох балок — Військової та Карантинної.
В одній із них, до речі, і був розташований турецький порт Хаджибея.
Як пояснює Красножон, цей яр згадується на плані Деволана, а також на схемі «Города Гаджибея» 1766 року, складеній російським розвідником Іслєньєвим. Саме на його карті видно, що до лівого берега яру прилягав квадратний бастіон недобудованої османської фортеці.
Місце розкопок в Одесі / фото Університет Ушинського м. Одеса
На думку фахівця, сам замок, найімовірніше, зведений раніше за батарею. Його конструкція має всі ознаки середньовічної, доартилерійської фортифікації — це архаїчна споруда з типовим плануванням для свого часу. Не виключено, що її будівництво стало спробою компенсувати недобудовану фортецю з плану Іслєньєва — створену для тієї ж мети. Про те, що фортецю не добудували, а рови залишили недокопаними, свідчить один з сучасників, який відвідав Хаджибей в 1784 році.
«Після того, як у цій частині берегового плато в 1793 році виникла російська бастіонна фортеця, ці рови засипали міським побутовим сміттям», — констатував Красножон.
Вигляд замку на схемі / фото фото Університет Ушинського м. Одеса
Час заснування самого замку — ще попереду в дослідників. Але локалізація споруди вже дозволяє визначити орієнтовну зону пошуків її основних будівель. До того ж у ці пошуки дедалі частіше втручається нова інтрига — артефакти XIV століття. Кераміка й монети цього періоду знаходять у розкопках Приморського бульвару постійно. Один із фрагментів візантійської чаші XIV століття виявили в тому ж шарі, де й згадані капітелі османських пілонів. Ці знахідки пов’язують із італійською факторією Джинестра, яка існувала тут у XIV сторіччі.
Рештки замку / фото Університет Ушинського м. Одеса
«І немає нічого дивного в такому насиченому та стародавньому історичному контексті, в якому опинилася сучасна Одеса, як місто, що існує у вкрай вигідних для морської торгівлі географічних умовах», — наголосив Красножон.
Рештки замку / фото Університет Ушинського м. Одеса
Інші археологічні розкопки
Нагадаємо, у середмісті Одеси, неподалік будівлі мерії, археологи знайшли цікаві артефакти генуезького походження, серед яких — рештки фортифікацій XIV століття. Вони свідчать, що памʼятник герцогу де Рішельє (відомий, як Дюк) встановлено на культурному шарі італійської Джинестри, який згодом був трансформований у період Османської імперії.
Також повідомлялось, що археологи знайшли гігантські черевики часів Римської імперії. Їх було виявлено на півночі Англії, де зберігається багатство археологічних скарбів, пов’язаних з римськими прикордонниками.
