Хрест біля храму Святого Апостола Андрія Первозванного у Бучі. Фото: ОП
Прем’єри Словенії, Словаччини, та Хорватії разом з Президенткою Молодови й Президентом України пройшли сьогодні вуличками Бучі, які увібрали страждання і біль.
Зеленський приїхав до Бучі у річницю звільнення з главою уряду Словаччини Едуардом Гегером, прем’єром Словенії Робером Голобом, прем’єром Хорватії Андреєм Пленковичем та президенткою Молдови Маєю Санду.
Три прем’єри і два президенти вшанували пам’ять загиблиї мешканців Київщини та Бучі під час російської окупації.
Візити іноземних глав держав не анонсували, лише сьогодні вранці з’явились світлини з поїзда, який привіз делегації з Польщі.
Важко уявити, що вони відчували біля церкви Святого Апостола Андрія Первозванного, де торік була траншея, вирита російськими окупантами, куди вони скидали своїх жертв. Мирні мешканці Бучі лежали у спільній могилі, яку було видно й на космічних знімках.
Серед 1 тисячі 400 вбитих росіянами бучанців було й 37 дітей.
Справжню росію, ось що побачили європейці і їх лідери, які у перші тижні після деокупації приїздили до Києва та міст агломерації.
Сьогодні на вулиці Вокзальній у Бучі — новий асфальт, багато відновлених будинків і вже немає того жахливого подиху смерті, який панував торік. Але біль за невинні жертви вже не пройде ніколи. Які б квіти не росли навколо…
Вулиця Вокзальна у Бучі рік тому була заповнена розбитою російською бронетехнікою.
Лідери Словаччини, Словенії, Молдови та Хорватії, починали свої виступи української мовою.
Майя Санду заявила, що демократичні держави повинні працювати разом, щоб було проведено розслідування щодо тих, хто вчинив ці жорстокі дії, і щоб вони були покарані.
«Злочини повинні мати наслідки. Злочини проти людства повинні мати важкі наслідки. Ми повинні зробити це заради тих, хто загинув, хто став тимчасово переміщеною особою», — сказала Санду.
Представники дипломатичного корпусу, акредитовані в Україні під час саміту у Бучі.
«Важко бути в цьому місці. Одна справа — слухати про те, що тут сталося. Інша справа — бути тут. І коли ти це відчуваєш, то думаєш про багато речей. Про те, хто ми є, і про те, що правильно, а що — ні», — сказав зізнався прем’єр-міністр Словенії.
Під час перегляду документальної стрічки про 33 дні окупації.
Цей біль назавжди.
Роберт Голоб розповів, що побачивши на власні очі наслідки російських злочинів, переконався — треба допомагати Україні у розслідування і притягти винних до відповідальності.
«Росія не мала права нападати на Україну. Аргумент сили ніколи не повинен переважати силу аргументу. Так само було неправильно, що російські агресори вбивали невинних людей у Бучі. Цього не можна пробачити. Саме тому ми разом з вами в цю важку хвилину і відчуваємо свій обов’язок допомогти вам у боротьбі за свободу. Наш обов’язок також підтримати вас у пошуках правосуддя. Не може бути покарання агресії, лише покарання тих, хто скоїв злочини», — сказав він.
Втім, на його думку, неспровокована війна об’єднала європейців з українцями:
«Ваш прапор тепер і наш прапор. У Словенії ми вивішуємо його перед усіма державними установами. Сьогодні ми пов’язані як ніколи, разом з вами й ми — козацького роду».
Президент України з главами урядів трьох країн ЄС та своєю молдовською колегою й дипломатами на тій же вулиці, що й рік тому, спілкувався з мешканцями, які пережили окупацію Бучі.
Україна та Словенія підписали спільну декларацію, у якій, серед іншого, Любляна підтримала майбутній вступ України в НАТО. Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
Лідер Словаччини на Бучанському саміті, висловив президенту Зеленському впевненість у тому, що Україна переможе у війні.
«Ми тут, щоб поговорити про те, як ми можемо допомогти вам у майбутньому. Ми бачимо, що ваше майбутнє — це перемога на вашому боці, повернення вашої території, і ми бачимо ваше майбутнє в Європейському Союзі. Це точно! І ми будемо за це боротися», — сказав Едуард Гегер.
Військовий тримає велетенський прапор України у Бучі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що за стіл переговорів з росією може бути лише для фіксації завершення війни. Тільки тоді, коли російські війська добровільно покинуть територію України.
«Авжеж, буде фіксакція закінчення війни. Але тільки за цим великим столом, де будуть сидіти порядні держави», — відповів він на запитання хорватського журналіста.
На його думку, дипломатичний формат може бути після виведення військ без бою.
«А якщо ми силою будемо їх вибивати їх всіх до кінця — то з такими людьми немає про що говорити в цілому. Тому що ми втратимо людей. Буде багато жертв. Про що з цими людьми в цілому говорити? Вони мають бути ізольованими й нерукоподаваними. Ось і все», — поділився своїм баченням Зеленський.
Читайте також у виданні «Вечірній Київ» «Рік тому, 31 березня 2022 року, українські захисники звільнили від російських окупантів місто-герой Бучу».
Бучанська різанина — #BuchaMassacre: вивезли вже 500 тіл, але точна кількість жертв досі невідома.
Усі фото — ОП
Ольга СКОТНІКОВА
