За словами вчених, наша Сонячна система знаходиться в особливій області простору, яка називається Локальна гаряча бульбашка.
Проте впродовж останніх мільйонів років наша Сонячна система дрейфувала в цій локальній гарячій бульбашці / фото ua.depositphotos.com
Космос може здивувати навіть тих, хто досліджує його все життя. Часто люди думають, що наша Сонячна система — це лише кілька планет та багато порожнього простору, але нові спостереження показують, що ми живемо всередині гарячої, менш щільної області, тому, ймовірно, навіть існує дивний космічний канал, який з’єднує нашу планету з далекими зірками, пише earth.com.
Впродовж років ретельного картографування новий аналіз свідчить про те, що це канал гарячої плазми низької густини, який тягнеться від нашої Сонячної системи до далеких сузір’їв.
Зокрема астрономи з Інституту Макса Планка нещодавно підтвердили це та поділилися дослідженням у статті, яка опублікована в журналі Astronomy & Astrophysics.
Відео дня
Вчені вже давно з’ясували, що наша Сонячна система знаходиться в особливій області простору, яка називається Локальна гаряча бульбашка. За їхніми оцінками, ця область утворилася в результаті потужних зоряних вибухів, які називаються надновими.
Аби краще зрозуміти таке середовище, вчені звернулися до eRosita. Ця рентгенівська обсерваторія, яка запущена в межах місії Spectrum-Roentgen-Gamma, прочісує небо, аби зафіксувати м’яке рентгенівське випромінювання.
Дослідники вирішили розділити небо на тисячі контейнерів, видобуваючи тонкі сигнали теплого газу, пилових порожнин і міжзоряних структур. Такий підхід допоміг виокремити слабке світіння навколишньої плазми.
«Особливу увагу привертає виявлення каналу, або «тунелю», який, схоже, тягнеться до сузір’я Центавра. Ця особливість, схоже, пробивається крізь гарячу речовину, з’єднуючи нашу околицю з далекими зоряними системами. Ще один такий шлях, схоже, веде до околиць Великої Ведмедиці. Дані вказують на те, що це може бути лише частина більшої розгалуженої мережі каналів, які пролягають між зореутворюючими регіонами та кишенями розжареного газу», — підкреслюють у матеріалі.
Таким чином кожен маршрут може бути міжзоряним бездоріжжям, шляхом, який прокладений динамічними процесами та під впливом давніх дій зірок, які вибухнули.
Також взаємодія пилу, плазми, радіації та магнітних полів призводить до утворення середовища, яке є набагато складнішим, ніж простий вакуум.
Зокрема нещодавнє дослідження Інституту Макса Планка стверджує, що середній тепловий тиск у цій бульбашці є нижчим, ніж очікувалося, що говорить про те, що вона може бути відкритою в деяких напрямках.
Водночас впродовж останніх мільйонів років наша Сонячна система дрейфувала в локальній гарячій бульбашці. Приблизно в той же час відбувалося спалахування наднових зірок і це не випадково.
«Ці давні вибухи, ймовірно, сформували умови, які ми спостерігаємо сьогодні. Той факт, що наше Сонце зараз знаходиться поблизу центру бульбашки, є просто випадковістю, але це відкриває цікаву перспективу. Це якби ми запізнилися на вечірку, щоб виявити затяжні наслідки драматичних подій, які відбулися задовго до того, як люди навіть не існували», — порівнюють у виданні.
Інші дослідження про космос
Раніше дослідження показало, що вчені могли помилятися щодо походження кілець Сатурна. За словами науковців, кільцям Сатурна можуть бути мільярди років, але вони не виглядають старшими за кілька сотень мільйонів.
Також повідомлялось, що астрономи розкрили джерело таємничих вибухів у космосі. До цього моменту походження такого явища залишалось загадкою, проте тепер науковці мають припущення, що ж це було.
