Вона ховається всередині «космічної підкови».
Учені виявили одну з найбільших чорних дір / колаж УНІАН, фото ua.depositphotos.com
Астрономи виявили величезну чорну діру розміром у 36 мільярдів сонць, що ховається всередині так званої «космічної підкови». Це одна з найбільших чорних дір, коли-небудь знайдених.
Сама «космічна підкова» є системою з двох галактик у сузір’ї Лева, яку вперше відкрили 2007 року, пише Live Science.
На знімках цього об’єкта можна побачити кільце, що світиться і оточує передню галактику LRG 3-757. Це явище, відоме як кільце Ейнштейна, виникає, коли масивна галактика спотворює і підсилює світло більш далекої галактики, розташованої позаду неї.
Відео дня
Таке посилення світла називається «гравітаційним лінзуванням» і було передбачене Альбертом Ейнштейном ще 1915 року. Нове дослідження показало, що саме чорна діра в центрі LRG 3-757 надає їй достатньої маси, щоб викривляти світло.
Теорія загальної відносності Ейнштейна описує, як масивні об’єкти спотворюють тканину Всесвіту, звану простором-часом. Він показав, що гравітація — це не просто сила, а результат викривлення простору-часу матерією та енергією.
Коли світло проходить через сильно викривлену ділянку простору-часу, наприклад, поруч із масивною галактикою, воно згинається, створюючи світлове кільце навколо об’єкта.
Астрономам довелося використовувати дані зі спектрографа Multi Unit Spectroscopic Explorer (MUSE) у пустелі Атакама (Чилі), а також знімки Космічного телескопа Габбла. І згодом, проаналізувавши потужне гравітаційне лінзування галактики LRG 3-757 (чия маса в 100 разів перевищує масу Чумацького Шляху), а також швидкість і траєкторію руху її зірок, учені дійшли висновку, що для пояснення спостережуваних даних необхідна присутність ультрамасивної чорної діри.
Інші новини з космосу
Раніше УНІАН повідомляв, що вчені знайшли загадкову спіраль, яка нагадує Чумацький Шлях, на краю Сонячної системи.
Протягом тривалого часу зовнішній вигляд хмари Оорта був невідомий, проте нові дослідження свідчать про те, що вона може мати не таку просту сферичну форму, як вважалося раніше.
Крім того, вчені опинилися на крок ближче до Марса після того, як ядерне ракетне паливо NASA витримало температуру понад 2000 градусів.
