Народний депутат у цьому питанні погоджується з Олександром Сирським.
Гроші — найголовніше / колаж УНІАН
Народний депутат України, член комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в розмові з кореспондентом УНІАН Надією Пришляк розповів про вирішення питання щодо дозволу виїзду за кордон юнаків 18-24 років, про можливість запровадження мотиваційних програм для залучення у військо українців.
Міністр оборони України Денис Шмигаль заявляє, що на 2026 рік на оборонку необхідно 120 млрд доларів. Де ми можемо взяти таку неймовірно велику суму для українського бюджету?
В запиті на фінансування сектору безпеки і оборони, який подавало Міноборони, в проекті державного бюджету на 2025 рік йшлося про 5 трильйонів гривень. Це більше, ніж є спроможність головного кошторису країни. Тому Шмигаль, який очолив міністерство чудово розуміє реальну потребу Збройних Сил і він заявляє більш–менш реалістичні прогнози фінансування, які потрібні для сектору безпеки і оборони, і для ЗСУ, щоб виконувати завдання і функції, які на них покладаються. Безперечно, що сума в $120 млрд — це астрономічна сума, яку на сьогоднішній день, заледве, чи зможемо виділити на безпеку і оборону, бо з державного бюджету десь 2, 5 трильйони гривень йде на сектор безпеки і оборони. Тому будемо шукати гроші як на зовнішніх фінансових ринках, так і за рахунок внутрішніх запозичень.
Відео дня
Будемо намагатися максимально збільшити фінансування оборонки, тому що розуміємо, що Росія від своїх намірів не відмовляється, навіть якщо уявити, що буде пауза у війні. Будь-які мирні домовленості Росія рано чи пізно порушить – через рік чи через 5 років. Тому нам треба готуватися до того, щоб ціна будь-якої майбутньої агресії була для ворога дуже високою. Кошти треба шукати на європейському та американському континенті, важлива допомога від МВФ. Це програма-максимум, яку ми маємо виконати.
Про реальні потреби ЗСУ наші партнери поінформовані, вони добре розуміють, що нам необхідно з точки зору техніки, забезпечення особового складу, мотивації, тому для них це не є несподіванка. За ці три роки війни ми отримали більше $100 млрд різноманітної фінансової допомоги. Необхідне збільшення її, бо на сьогодні Україна, по суті, є гарантом безпеки Європи.
Ухвалення днями Радою закону про обмеження самостійності НАБУ і САП сприятимуть її збільшенню?
Думаю, що таке рішення може мати негативні наслідки. Ми вже чуємо сигнали від європейських політиків, представників Ради Європи, котрі заявляють, що розглядають боротьбу з корупцією і незалежність антикорупційних органів як невід’ємну складову руху України до ЄС. І фінансові питання пов’язують з цим. Тому вчора президент України заявив, що буде підготовлено новий законопроєкт, який забезпечить максимальну незалежність НАБУ і САП і мінімізує ризики впливу на них з боку країни-агресора. Думаю, що це питання ми вирішимо найближчим часом і це не стане перешкодою для отримання Україною в тому числі військової фінансової допомоги.
Сирський сказав, що збільшення фінансової мотивації для чоловіків могло б розв’язати проблему мобілізації в Україні. Чи є законодавчий рух в цьому напрямку?
На сьогодні є розуміння, що необхідне фінансове стимулювання мобілізації.
Головне тут – наскільки ми можемо це собі дозволити. Генерал Сирський правильно говорить, що головним мотиватором в сучасній війні, в бажанні воювати проти ворога, захищаючи державний суверенітет, є фінансова складова. Після 3,5 років війни на виснаження мова йде виключно про мотивацію фінансову. Знайти гроші не так просто, тим більше, що наші західні партнери найменше надають допомоги для фінансового забезпечення ЗСУ, а більше допомагають технікою, в соціальну сферу кошти спрямовують. Тому це одне з найбільш складних питань, яке ми намагаємося вирішити.
Росія за останній рік наростила практично на понад 100 тисяч військо, яке воює на території України. На цьому фоні ми маємо думати про і формування резервів, і про збільшення особового складу. А для цього потрібно фінанси.
Чи спрацювала мотиваційна ініціатива щодо залучення до підписання контракту в армію тих, кому 18-24 роки?
Ми не можемо розголошувати цифри, бо це інформація для обмежено доступу. Але, скажемо так — не настільки цей результат такий, щоб був блискучим. Але і провальним також його не назву.
У парламенті заговорили про можливість дозволити виїзд за межі України чоловікам віком від 18 до 24 років. Чи дійсно держава сьогодні готова відкрити кордони для цієї вікової категорії чоловіків?
Це дуже складне питання. З точки зору психологічної, а також в плані перспектив ведення війни і відповідноcті Конституції. Бо коли ми говоримо про те, що певні категорії, які є військовозобов’язаними з 18 років, отримають дозвіл виїзд за кордон, а інші ні, то таким чином ми порушуємо принцип рівності. Тому ми зараз працюємо над тим, щоб мінімізувати питання щодо конституційності таких ініціатив.
Є розуміння, що це питання потрібно вирішувати, бо без цього діти, які виїжджають у 17 років, не зможуть повернутися в Україну в найближчі роки, бо не зможуть виїхати за кордоном після 18 років. Це створює потенційні загрози для майбутнього України, оскільки молоде покоління «осідає» за кордоном і не повертається в Україну.
Якщо говорити про фінансування української армії, то які пріоритети на сьогодні? Це тільки проїдання? Чи вистачає і на виробництво зброї, техніки, боєприпасів?
Не можна сказати, що ми бюджет оборони спрямовуємо на лише на проїдання та утримання Збройних сил. Він абсолютно збалансований, є чіткий розподіл коштів, які йдуть на матеріальне забезпечення військовослужбовців, але також і спрямовуються на вироблення та закупівлю нових зразків озброєння, інноваційні речі, фінансуюються нові види озброєння. Але грошей на закупівлю нового озброєння не вистачає.
В цьому контексті виникає питання щодо доцільності продажу української зброї, щоб отримувати кошти для оснащення армії.
Я прихильник того, щоб дати можливість експортувати ті види озброєння, які наш сектор безпеки і оборони не закуповує або через брак фінансових ресурсів, або через те, що ми перейшли на більш досконалі зразки. Але тут є перестороги, які пов’язані з тим, що не можна виключати, що деякі зразки можуть потрапити в руки росіян і вони їх використовуватиме проти нас. Тому тут дуже тонка межа і постійно йдуть дискусії на рівні уряду та комітетів парламенту. На сьогодні рішення ще немає.
довідка
Федір Веніславськийчлен Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки
Федір Веніславський — народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Раніше він був представником президента України Володимира Зеленського у Конституційному Суді України (до 12 вересня 2022 року) та у Верховній Раді України (до 7 грудня 2023).
