Катерина Миклуха та Данило Пащук — виконавці головних партій у балеті Адольфа Адана «Жізель». Фото: Київська опера
Після тривалої перерви колектив театру знову звернувся до неперевершеного шедевра Адольфа Адана, подарувавши глядачам нове прочитання легендарного твору.
Нещодавно у Київській муніципальній опері на Подолі відбулися прем’єрні покази нової постановки балету «Жізель» Адольфа Адана. Цей твір, що вже понад 180 років вважається еталоном хореографічного романтизму, повернувся на київську сцену у класичній інтерпретації, подарувавши глядачам історію кохання, зради та прощення, яка й сьогодні хвилює серця поколінь.
Сюжет ґрунтується на старовинній легенді, яку лібретисти запозичили з твору Генріха Гейне «Про Німеччину». У ній розповідається про віліс — дівчат, що померли до весілля й щоночі виходять танцювати, прагнучи помститися кожному, хто трапиться на їхньому шляху.
Виставу «Жізель» називають еталоном балетного романтизму. Фото: Київська опера
Прем’єра балету, створеного Жюлем Перро та завершеного Жаном Кораллі, відбулася 28 червня 1841 року на сцені Паризької опери й мала сенсаційний успіх. У 1884 році Маріус Петіпа здійснив власну постановку, спираючись на хореографію попередніх вистав.
У світовій культурі «Жізель» заслужено вважається вершиною романтичного балету. Вона й досі залишається в репертуарі провідних театрів світу, а видатні балерини й танцівники у різні часи створювали свої неповторні образи в цій виставі.
Вже майже 200 років «Жізель» має величезний успіх у глядачів. Фото: Київська опера
У Київській опері вперше звернулися до «Жізелі» у жовтні 2000 року — постановку здійснили балетмейстер Валерій Ковтун та диригент Олексій Баклан. Відтоді балет понад два десятиліття не сходив з афіші, мав успіх як у Києві, так і на гастролях у Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, Швейцарії, Тунісі, Румунії, а також був показаний на сцені Словенської національної опери в Маріборі.
Сьогодні колектив театру представив нову постановку, здійснену головною балетмейстеркою Тетяною Боровик та диригентом-постановником Сергієм Голубничим.
Для самої постановниці цей балет має особливе значення. Ще в дитинстві вона випадково почула музику з телевізора й завмерла перед екраном, зачарована балетною дією. Згодом, навчаючись у хореографічному училищі, Тетяна впізнала той самий фрагмент і зрозуміла: це її мрія. Вона багаторазово виконувала партію Жізелі, здобувши любов публіки, а ставши головною балетмейстеркою театру — здійснила давнє бажання поставити цей балет уже як постановниця.
Балетмейстерка-постановниця Тетяна Боровик.Фото: Київська опера/ офіційна сторінка театру
«Я прагнула додати більше мізансценічних дій. Адже у попередній виставі бували моменти, коли музика звучала, а на сцені нічого не відбувалося. Я прагнула заповнити ці паузи життям, щоб глядач постійно був залучений у дію й не втрачав інтересу. Для мене важливо, щоб рухи народжувалися з внутрішнього стану артиста, а не були пустою пластикою. Саме так народжується справжня драматургія балету», — розповідає Тетяна Боровик.
Вона наголошує, що балетна трупа театру є дуже молодою, і саме такі класичні твори допомагають артистам удосконалювати майстерність. Справжнім відкриттям для постановниці стали Катерина Міклуха та Данило Пащук, які виконали головні партії у першій прем’єрній виставі. Попри юний вік, ці обдаровані артисти вже співпрацюють не лише з Київською оперою, а й упевнено заявляють про себе на сцені Національної опери України.
Втілити нову постановку «Жізелі» було заповітною мрією Тетяни Боровик. Фото: Київська опера
У другій виставі головні ролі блискуче втілили їхні досвідчені колеги — заслужена артистка України Оксана Бондаренко та Євген Логвиненко, чия майстерність додала постановці зрілості й витонченості.
«Коли партію Жізелі танцює юна балерина, це додає щирості й наївності, справжнього першого кохання. А коли виходить досвідчена артистка — ми бачимо глибину, драматизм, прожитий біль і мудрість. Саме тому я вирішила підготувати два склади, щоб глядач мав змогу відчути різні відтінки цієї історії. Альберт у виконанні Данила Пащука — це окрема тема. Він має природну шляхетність і внутрішню красу, яка відчувається навіть без зайвих рухів», — додає Тетяна Боровик.
Диригент-постановник Сергій Голубничий. Фото: Київська опера/ офіційна сторінка театру
Особливу увагу в новій постановці приділено музиці. Диригент-постановник вистави Сергій Голубничий підкреслює, що партитура Адольфа Адана є самостійним драматургічним елементом, який веде глядача крізь сюжет.
«Партитура „Жізелі“ надзвичайно складна саме своєю контрастністю. Кожна її сторінка наповнена сюжетом і змістом — це і характеристики персонажів, і розвиток дії. Найбільший виклик полягає в тому, щоб передати різницю між першою та другою дією. Перша — земне дійство, реальне життя. Друга — музика потойбічного світу, надзвичайно складна у своїй виразності. Адольф Адан створив її настільки майстерно, що навіть заплющивши очі можна відчути цей світ його музики. Саме в цьому — сила композитора: його музика говорить сама за себе», — зазначає диригент Сергій Голубничий.
Прем’єрні покази засвідчили: «Жізель» залишається балетом, який хвилює серця й сьогодні. Київська опера подарувала глядачам нове прочитання легендарної історії, що продовжує жити на сцені й у душах тих, хто її бачить.
До теми: Моцарт, комедія та комікси: у Київській опері представили осучаснену версію опери «Весілля Фігаро».
Тетяна АСАДЧЕВА
