Соціологи відзначають радикальні зміни в українців у ставленні до Дня Незалежності, як до свята. Фото: Борис Корпусенко
У 2023 році до 63% зросла кількість українців, які вважають День Незалежності України найважливішим або улюбленим святом.
Напередодні Дня Незалежності соціологічні центри України проводять дослідження, які демонструють зміни у загальнонаціональних настроях.
Сьогодні результати опитувань публікує кілька авторитетних інституцій. Видання «Вечірній Київ» впродовж дня познайомить читачів з деякими з них.
Наприклад, результат соціологічних досліджень, проведених Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) показав радикальні зміни, що відбулись в усвідомленні українцями за 10 років Дня Незалежності.
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ — ОДНЕ З ТРЬОХ НАЙПОПУЛЯРНІШИХ СВЯТ
Вчені зазначають, що 2013 року його називали найважливішим або улюбленим лише 12% опитаних, у 2016-2019 рр. — від 16 до 20%, 2021 року — 37%.
«Ставлення до Дня Незалежності України радикально змінилося… У 2013 році це було одне з найменш популярних свят (менш популярним був лише День конституції), а зараз це одне з трьох найпопулярніших свят в Україні, що поступається лише двом головним релігійним святам. Причому найбільш значущі конфігурації відбулися після широкомасштабного вторгнення», — наголошують соціологи у пресрелізі.
Які свята ще шанують українці?
Великдень назвали найважливішим або улюбленим 70% опитаних, Різдво — 69%, День захисників і захисниць України — 54%, Новий рік — 52%, День Конституції — 29%, Міжнародний жіночий день — 25%, Трійцю — 22%, День перемоги — 13%, День праці — 5%.
Люди, до яких звертались із запитаннями, мали можна обрати п’ять варіантів відповіді.
МАЙЖЕ 90% УКРАЇНЦІВ ПІДТРИМУЮТЬ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Під час опитування 89% респондентів відповіли, що підтримують незалежність України, і лише 1% — що не підтримують.
У 2013 році тих, хто підтримував незалежність, був 81%, однак після початку війни з росією у 2014 році цей показник перевищив 90% і потім нижче 85% не змінювався.
Відсоток тих, хто не підтримував незалежність, був 16%, а у 2014 році різко знизився і вже ніколи не перевищував 6%.
У 2023 році прихильників візового режиму з рф було 79% (десятьма роками раніше — лише 11%, у 2014-2022 роках — у межах 38-50%), натомість безвізового режиму — 10% (2013 року — приблизно 70%, потім і до повномасштабного вторгнення — у межах 40-50%).
Соціологи КМІС зазначають особливості опитувань нині.
Опитування до лютого 2020 року проводилися методом особистих (face-to-face) інтерв’ю, після — методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews). За географією охоплення до лютого 2014 року опитування охоплювали всі території України, після лютого 2014 року не охоплювали тимчасово окупований Крим та окремі території Донецької та Луганської областей. Після лютого 2022 р. опитування не включають нові тимчасово окуповані території. Вибірка кожного опитування становить здебільшого близько 2000 респондентів.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%, 1,1% — для показників, близьких до 5%. За умов повномасштабного вторгнення крім зазначеної формальної похибки може додаватися певне систематичне відхилення, але не більше 5-6%.
Читайте також про публікацію видання «Вечірній Київ» від 26 серпня 1991 року про перші дні Незалежної України.
«Ще будуть замахи на нашу державність ззовні»: що писав «Вечірній Київ» у перші дні після проголошення Незалежності України».
Ольга СКОТНІКОВА
