На Десні. Фото Катерина Новосвітня
Цього року на більшості річок України варто очікувати водопілля в межах норми та нижче за норму.
Як повідомляють в Укргідрометцентрі, нині на річках Київської області спостерігаються такі явища, як ополонки (на Прип’яті та Десні), залишкові забереги льоду (на Дніпрі, Трубіжі), вода на льоду (на Тетереві, річці Недра), льодостав зберігається на ділянках річок Тетерів та Недра, лід потемнів на окремих ділянках Тетерева, закраїни на ділянках Десни.
На Дніпрі в межах Києва. Фото: Олександра Плакіна
По Україні ситуація дещо інша. Гідрометеорологи повідомляють, що в ці дні на річках Пiвденний Буг та на його притоках (рр. Синюха, Згар, Савранка, Гнилий Тiкич, Чорний Ташлик, Велика Вись, Мертвовiд, Кодима) та на р. Iнгул у м. Кропивницький, р. Тилiгул бiля м. Березiвка у Одеській обл. можливе пiдвищення рiвнiв води на 0,1-0,4 м над поточними рiвнями з ймовірним виходом води на заплаву річок у Вiнницькiй обл. та з утриманням води на заплавах річок у Кiровоградськiй, Черкаськiй, Одеськiй, Миколаївськiй обл. (І рiвень небезпеки — жовтий).
На рiчках суббасейну Прип’ятi та окремих рiчках басейну Захiдного Бугу продовжаться підвищення рiвнiв води на 0,1-0,4 м над поточними рiвнями з можливим виходом та подальшим затопленням заплав (І рівень небезпеки — жовтий). На рiчках вiдбуватиметься послаблення льодових явищ, мiсцями льодохiд.
Нагадаємо, під час весняного водопілля до водосховищ Дніпра надходить більше води, ніж зазвичай. Тому гідроенергетики заздалегідь готуються до прийому більших обсягів притоку та забезпечують безпечну й злагоджену роботу водосховищ.
Гідроенергетики говорять, що наразі остаточно спрогнозувати, яким воно буде цьогоріч, складно, адже за останні роки спостерігаються суттєві кліматичні зміни, що дедалі більше впливають на водні ресурси України.
«Для прикладу, обсяги води під час водопілля 2025 року стали одними із найнижчих за весь період спостережень, тоді як 2024-й був більш водним. Водночас, незалежно від обсягів води, кожне водопілля для гідроенергетиків — це щорічний іспит на професійність та злагодженість дій», — йдеться в інформації Укргідроенерго.
Комплекс заходів, які проводить Укргідроенерго разом із Державним агентством водних ресурсів та всіма зацікавленими водокористувачами, дає змогу не лише виробити більше електроенергії, а й накопичити воду на майбутнє — як для населення у більш посушливі періоди після водопілля, так і для потреб енергетики.
В Укргідроенерго підкреслили, що всі заходи здійснюються з єдиною метою — гарантувати надійну роботу енергосистеми, забезпечити безпеку населення та врахувати всі потреби водокористувачів під час проходження водопілля.
Начальниця відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України Вікторія Корнієнко повідомила, що лише на малих річках Харківської області та на притоках Південного Бугу можна очікувати вищі показники за багаторічні значення. Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна.
«Вже зараз ми фіксуємо розвиток весняних процесів на річках. Переважає підвищення рівня води на річках. Наразі не варто очікувати різких змін погодних умов, однак будуть продовжуватись водопільні процеси», — зазначила вона.
Оскільки сніг ще продовжує танути, фахівці очікують вихід води на заплави у Волинській, Львівській, Харківській, Чернігівській, Сумській та Київській областях. Найближчим часом очікується тепла погода, без опадів.
Своєю чергою підрозділи ДСНС в областях вже зафіксували понад 800 випадків підтоплень у зв’язку з весняним водопіллям. Фахівці служби реагували на більшість із цих випадків. Про це сказав Віктор Вітовецький, директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України.
«ДСНС України сформувало та утримує в готовності загони, які готові працювати проти паводків. Загони оснащені відповідним обладнанням — насосами, мотопомпами та снігоходами», — зазначив він.
Він додав, що наразі у двох областях — на Одещині та Черкащині — зафіксовані випадки підтоплень, де робота фахівців ДСНС триває досі.
Віктор Вітовецький наголосив на необхідності співпраці ДСНС та органів місцевого самоврядування. Кожна громада повинна готуватися до всіх можливих сценаріїв, бо готовність підрозділів ДСНС — це лише частина факторів, які сприяють успішному проходженню надзвичайних ситуацій.
«Якщо ми бачимо, що вода спрямовується в якийсь бік і це загрожує населеному пункту, то створення альтернативного водовідводу може допомогти. 15 хвилин чи пів години роботи екскаватора може врятувати населений пункт», — сказав він.
Нагадаємо, для пересічного українця «водопілля (повінь)» та «паводок» — синоніми «високої води», втім між поняттями існує суттєва відмінність.
Водопілля (або повінь) щороку повторюється в один сезон та характеризується високим і тривалим підйомом рівня води.
Водопілля зазвичай відбувається навесні. На цей період зазвичай припадає значна частина річного стоку річки.
Паводок — це раптовий і короткочасний підйом рівня води у річці, що спричиняється сильними дощами чи відлигою. Паводок — явище нерегулярне, характерне здебільшого для гірських місцевостей.
На відміну від водопілля, паводки можуть траплятися в будь-який час року. Вони не пов’язані з закономірними процесами водного режиму річок.
Читайте також: «Водопілля в районі Києва очікується нижче норми, а деякі регіони України вже підтоплює».
Катерина НОВОСВІТНЯ
