Виконання твору присвятили третій річниці повномасштабої війни в Україні. Фото: Олександра Злуніцина/ Національна опера України
Виконання одного з найбільш культових творів світової музики XX століття стало знаковою подією для багатьох шанувальників класичного мистецтва, адже востаннє він звучав у Києва аж у далекому 2004 році.
Нещодавно на сцені Національної опери України відбулося довгоочікуване виконання «Воєнного Реквієму» Бенджаміна Бріттена.
Цей монументальний твір, створений у 1962 році, є одним із найвідоміших музичних творів ХХ століття, що поєднує у собі традиційну латинську месу для померлих з дев’ятьма віршами Вілфреда Оуена, британського поета, який загинув під час Першої світової війни.
Неперевершена Людмила Монастирська зачаровувала глядачів своїм співом. Фото: Олександра Злуніцина/ Національна опера України
Варто зазначити, що драматургія твору є вельми складною та оригінальною, охоплюючи зіставлення трьох основних планів. Перший з них — два солісти, що уособлюють солдатів, та камерний оркестр, які виконують поезію Вілфреда Оуена, відображаючи жах війни та страждання людини. Другий план — ритуальний вислів жалоби-реквієму, який у творі представляють соло сопрано, мішаний хор та симфонічний оркестр. Третій план уособлює спів янголів, що символізується дитячим хором та органом.
На думку експертів, музична мова цього твору поєднує в собі старовинну псалмодію, солдатську пісню, близький до імпресіонізму речитатив, бахівські остинато та акордові фанфари, типові для англійських палацових свят.
Окркестр Національної опери. Фото: Олександра Злуніцина/ Національна опера України
Диригент Микола Дядюра.Фото: Олександра Злуніцина/ Національна опера України
Перша частина твору, «Requem aeternam», нагадує траурну ходу з похоронним дзвоном, що раптово змінюється дитячим хором, створюючи ефект спокою та відчуженості.
Войовничі фанфари секвенції «Dies irae» у другій частині розповідають про моторошні події війни, передаючи надзвичайну силу та напругу. Триразове повторення основної теми й гуркіт ударних нагадують моторошну канонаду.
Зворушливе соло баритона у частині «Recordare Jesu pie» (Пригадай, Ісусе) символізувало страждання солдатів на полі бою.
Зведений хор колективів Київського палацу для дітей та юнацтва. Фото: Олександра Злуніцина/ Національна опера України
Секвенцію завершує розділ «Lacrimosa» (Слізна) у виконанні сопрано в супроводі жалобного хору та оркестру, відображаючи благання про милосердя.
Одним з центральних розділів твору є «Offertorium» — це частина, де баритон розповідає про жертвопринесення, що обрамляється хоровою фугою. Вона змінюється найсвітлішою частиною — «Sanctus», де святкові та тріумфальні епізоди змінюються вдумливими роздумами баритона-соло.
Завершується Реквієм грандіозною частиною «Libera me», яка вперше об’єднує усіх виконавців. Твір завершується спокійною колисковою, що поступово стихає.
Сам композитор говорив про зміст цього твору:
«В ньому багато жалю за жахливе минуле, але саме тому Реквієм звернений до майбутнього. Вбачаючи приклади жахливого минулого, ми повинні запобігти таким катастрофам, як війни».
Солісти: Людмила Монастирська, Олександр Нікіфоров та Олександр Киреєв. Фото: Олександра Злуніцина/ Національна опера України
На думку автора, «Воєнний Реквієм» є глибоким роздумом самого про жахи війни та прагнення людства до миру.
Тож його виконання напередодні третьої річниці повномасштабної війни російської федерації проти України, надало постановці особливого значення в контексті сучасних подій, нагадуючи не лише про важливість збереження миру та людяності, але й про пам’ять тисяч полеглих військових та мирних українців, внаслідок російської збройної агресії.
Колектив Національної опери України підготував грандіозний проєкт, об’єднавши на сцені провідних солістів театру: народну артистку України, зірку світової сцени Людмилу Монастирську та представників обдарованої молоді: Олександра Нікіфорова та Олександра Киреєва.
Виконання твору Б. Бріттена стала знаковою мистецькою подією у Києві. Фото: Олександра Злуніцина/ Національна опера України
Окрім хору та оркестру театру у виконанні «Воєнного Реквієму» взяли участь: хорова капела імені Бориса Лятошинського Національного будинку музики, а також зведений дитячий хор київського Палацу дітей та юнацтва: хорова капела хлопчиків «Дзвіночок» (художній керівник — Рубен Толмачов) та дівочий хор «Вогник» (художній керівник — Олена Соловей).
Варто відзначити й дивовижну майстерність диригента постановника твору Миколи Дядюри. Створена ним інтерпретація цього твору дозволили відтворити усю драматичну силу цієї партитури та її емоційну глибину.
Прем’єра «Воєнного Реквієма» Бенджаміна Бріттена стала знаковою подією в культурному житті України та залишила незабутні враження у всіх присутніх.
До теми: «Діалоги кармеліток» у Києві: львівська опера підкорила столичну сцену гучною прем’єрою.
Тетяна АСАДЧЕВА
