Пам’ятник загиблим у Биківні. Фото: Олексій Самсонов
Щороку, у третю неділю травня, Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій комуністичного режиму. Цей день, встановлений Указом Президента у 2007 році, покликаний нагадати про трагічні сторінки історії та зберегти пам’ять про тих, хто став жертвою радянської тоталітарної системи.
18 травня 2025 року на території Національного меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулися пам’ятні заходи, присвячені Дню пам’яті жертв політичних репресій. Цей день є важливим нагадуванням про трагічні сторінки історії України, коли тисячі людей стали жертвами комуністичного терору.
Кількість постраждалих від репресій неможливо точно підрахувати, але, за оцінками дослідників, за період з 1920-х до кінця 1980-х років в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб. Величезну кількість із них розстріляли, інші пройшли через тюрми, заслання, табори та навіть психіатричні заклади. Терор зачепив усі верстви населення: науковців, військових, представників культури, селян.
У третю неділю травня в Україні вшановують жертв політичних репресій. Фото: Олексій Самсонов
Особливо болісною спадщиною стали масові репресії 1930-х років. Наприклад, у 1937–1938 роках засудили 198 918 людей, дві третини з яких стратили. Одним із найжахливіших символів тих подій є київська Биківня — найбільше в Україні місце поховання жертв масових репресій. Тут функціонував таємний об’єкт НКВС, де відбувалися масові поховання розстріляних.
Зокрема, ніч 19 травня 1938 року стала однією з найкривавіших в історії Києва — тоді у в’язницях НКВС розстріляли 563 людини. Трагедія Биківні стоїть поряд із такими жахливими злочинами, як Аушвіц, Бабин Яр і Катинський розстріл. На сьогодні встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян, похованих у Биківнянському лісі.
Щороку до меморіалу покладають квіти у пам’ять про репресованих українців. Фото: Олексій Самсонов
Щорічні пам’ятні заходи у Биківні не лише вшановують пам’ять загиблих, а й нагадують про необхідність збереження історичної правди. Україна продовжує процес декомунізації, відкриваючи архіви, розсекречуючи справи репресованих та увічнюючи пам’ять про жертв комуністичного режиму.
Сьогодні зранку всі охочі мали можливість особисто вшанувати пам’ять загиблих, поклавши квіти та запаливши свічки біля меморіалу. Биківнянський ліс є одним із найбільших місць масових поховань жертв сталінських репресій, де спочивають тисячі невинно страчених людей.
Мирослава Смірнова, Директорка Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації та в. о. Директора КП «Київінформ» Євген Лопушинський у Биківнянському заповіднику. Фото: Олексій Самсонов
Мирослава Смірнова, Директорка Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації, депутатка Київської міської ради (фракція УДАР), поклала квіти біля Братської могили Биківнянського меморіального комплексу жертвам комуністичного режиму.
«Сьогодні, у День пам’яті жертв політичних репресій, ми приходимо до Биківні, щоб вшанувати пам’ять тих, хто був безвинно репресований, розстріляний та закатований. За офіційними даними, у період Великого терору постраждали понад 4 мільйони українців. Лише на цьому місці, за історичною довідкою, було страчено від 20 до 100 тисяч людей.
Представники Департаменту суспільних комунікацій КМДА на покладанні квітів у Биківні. Фото: Олексій Самсонов
Ці території були секретними ділянками НКВС, де відбувалися поховання жертв репресій. Згодом радянська влада зрівнювала їх бульдозерами, намагаючись приховати сліди злочинів. У той час ця трагедія ретельно замовчувалася, а всі архівні документи були засекречені, щоб суспільство не могло усвідомити весь масштаб радянського терору.
Сьогодні ми маємо берегти пам’ять про ці події, щоб не допустити повторення такого жаху. Історія вчить нас бути пильними, щоб знову не дозволити московській орді знищувати нашу землю, адже наслідки цього будуть катастрофічними», — зауважила у своєму виступі Мирослава Смірнова.
У своєму виступі посадовиця наголосила на важливості збереження історичної правди та необхідності продовження роботи з увічнення пам’яті загиблих.
Виставка «Жінки під прицілом НКВД». Фото: Олексій Самсонов
Фото: Олексій Самсонов
Виставка «Жінки під прицілом НКВД».Фото: Олексій Самсонов
Також в межах пам’ятних заходів відбулося відкриття виставки «Жінки в прицілі НКВД», яка розповідає про долю жінок, що стали жертвами радянських репресій.
Вона висвітлює трагічні долі жінок, які стали жертвами радянських репресій та були затавровані як «антирадянські елементи». Експозиція складається з восьми тематичних банерів, на яких зображені обличчя жінок, чий життєвий шлях був зруйнований тоталітарним режимом.
На виставці представлені історії етнологинь, перекладачок, медичних сестер, селянок, робітниць, студенток та вчительок, які зазнали переслідувань і були репресовані радянською владою.
Пам’ятні знаки про жертв Червонго терору 1930-х. Фото: Олексій Самсонов
Фото: Олексій Самсонов
На думку кураторів проєкту, виставка є важливим історичним нагадуванням про несправедливість репресій, які торкнулися тисяч безневинних людей. Вона покликана зберігати пам’ять про жертви, а також сприяти глибшому розумінню масштабів трагедії, що охопила Україну в роки комуністичного терору.
Пам’ятні заходи завершилися традиційним міжрелігійним молитовним заходом, у якому взяли участь представники різних церков, духовенства та громадськості. Спільна молитва стала символом єдності та пам’яті про загиблих, нагадуючи про важливість захисту прав людини та свободи.
Биківнянський заповідник є одним з найбільших місць масових поховань репресованих українців. Фото: Олексій Самсонов
Нагадаємо, що Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» — заповідник національного значення (з 2006), найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937—1941 років. У Дніпровському районі міста Києва, на його північно-східній околиці, за 1,5 км від колишнього селища Биківня поблизу автостради Київ-Бровари.
Територія Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» складає майже 239 га та є найбільшим в Україні місцем поховання жертв сталінських репресій.
Меморіальна дошка з іменами страчених людей у Биківні. Фото: Олексій Самсонов
Серед похованих у Биківні — художники Михайло Бойчук, Василь Седляр, Софія Налепинська, Микола Івасюк, Микола Касперович, Іван Падалка, письменники Майк Йогансен, Михайль Семенко, Вероніка Черняхівська, Мирослава Сопілка, Іван Маловічко, Яків Водяний, Юрій Вухналь, Яків Савченко, Степан Бен, науковці Олександр Асаткін, Гнат Ручко, Петро Супруненко, Юрій Ткаченко, Іван Миронівський, Олександр Пучківський, Володимир Білий, актори й режисери Борис Дробинський, Януарій Бортник, Сергій Каргальський, Кирило Гетьман, Йосип Їжакевич, музейники Федір Козубовський, Неоніла Заглада, Лідія Шульгіна, Трохим Тесля, церковні діячі — Василь Липківський, Юхим Калішевський, Марко Грушевський, Юрій Міхновський та інші.
Нагадаємо, що кияни поділилися історіями репресованих родичів для фільму про Биківню.
До теми: у Музеї війни запалили «Вогонь Слави», вшанувавши пам’ять полеглих у ІІ світову.
Тетяна АСАДЧЕВА
