У Бучі «ліквідували» пам’ятну дошку Михайлу Булгакову. ОНОВЛЕНО

Було і стало: там, де була згадка про сім’ю письменника. Фото: з відкритих джерел

На місті дачі родини Булгакових стояв камінь з пам’ятною дошкою, нині її вже немає.

Михайло Булгаков — російський письменник і драматург, який народився в Києві в родині переселенців з Орловської губернії.

Родина Булгакових не мала у столиці власної квартири. Єдиним власним житлом був просторий дерев’яний, п’ятикімнатний будинок у Бучі.

Михайлу Булгакову було 9 років, коли його батьки придбали у Бучі «дві десятини землі у пана Красовського». Відіграла роль невелика, в порівнянні з іншими місцями, вартість землі.

На цій дачі батьки та четверо дітей проводили літо. Під час громадянської війни взимку 1918 року військові спалили булгаківську дачу у Бучі.

На місті, де був будиночок, стояв камінь з дошкою, де було написано:

«На початку ХХ століття на цьому місці була садиба та будинок родини видатного письменника Михайла Булгакова».

Тепер дошки на камені немає. Люди це пов’язують з дерусифікацією. Особливо гостро питання стало після геноциду, який влаштували російські окупаційні війська у містечку Буча в лютому-березні нинішнього року.

У серпні 2022 року зняли пам’ятну дошку Михайла Булгакова з жовтого корпусу КНУ ім.Т.Шевченка (письменник навчався у гімназії, яка розташовувалась на бульварі Шевченка, 14 та навчався в університету св. Володимира).

Секретаріату Національної спілки письменників виступив свого часу із заявою про недопустимість функціонування в Києві музею Булгакова, який «ненавидів Україну і паплюжив її у своїх творах».

Музей, як і пам’ятник письменнику стоїть на Андріївському узвозі. Директорка музею Людмила Губіанурі закликала не плутати погляди автора та героїв його творів, зокрема роману «Дні Турбіних».

Людмила Губіанурі зауважує, що музей сьогодні займається історією Києва, його контекст набагато більше, аніж лише Булгаков. Булгаков був імперською людиною, визнала вона. зауважте, що у шкільній програмі, як було заявлено, залишили роман Булгакова «Собаче серце».

Оновлено 20:33 Підприємство «Бучазеленбуд» виступило із заявою, що вважає «актом вандалізму» знесення пам’ятної дошки.

«КП «Бучазеленбуд» відреагувало на даний злочин та подала заяву в правоохоронні органи за пошкодження пам’ятників.

Оскільки, комунальне підприємство не отримувало відповідних розпоряджень та наказів на їх знесення!»

Комунальники Бучі згадали і заяву НСПУ і позицію очільника МКІП Олександра Ткаченка, який проти закриття музею Булгакова.

Під постом у фейсбуці розгорілась бурхлива дискусія. Наводимо кілька висловлювань.

Тарас Шамайда: Ви адекватні взагалі? Вандалізм — це те, що творили послідовники Булгакова в Бучі під час російської окупації. А очищення від окупаційного сміття — потреба часу. Треба не мати ні розуму, ні совісті і мізки мати засрані русскім міром, щоб писати таку маячню, як ви пишете. Ваша міська влада сама давно мала знести цей мотлох, а не чекати, доки люди це почнуть робити самотужки.

Ярема Дух:Спершу ви зробили дурницю, що написали в поліцію, а другу дурницю, коли написали цей пост.

Алла Жагаляк: Досить провадити та захищати» рускій мір», вам мало українських митців поетів, діячів, яких знищила радянська влада? Поставте пам’ятник Аллі Горській, яку вбили, бо не корилася совітам!

Надія Фещук: Якісь дивні вони там в цьому зеленбуді. Хіба не зрозуміло, що це так просто не скінчиться? Ці так звані пам’ятники будуть руйнуватися, поки не зникнуть. Як я поясню своїй дитині, що ховалася від рашистів в підвалах, чому той пам’ятник там стоїть?

Паша Регеда: Після того що пережила Буча, вилізають гнилі колаборанти, які переживають за українофоба булгакова. Яка ж ганьба….

Очевидно, що це — не кінець історії, днями буде її продовження.

Для кращого розуміння процесу дерусифікації та його актуальності радимо прочитати інтерв’ю з докторкою історії Наталією Старченко про те, що в умовах сучасної України це частина опору. Історики наполягають: у війні символів — посередині зійтися не вдасться.

Ольга СКОТНІКОВА

Рейтинг
( Пока оценок нет )
PRO-KYIV.in.ua