Ілюстративне фото з відкритих джерел. Могила Степана Бандери в Мюнхені
Українські дипломати вже ідентифікували майже сотню поховань видатних українців у понад 20 країнах світу, які потенційно можуть бути перепоховані на батьківщині.
У Києві планують реалізувати проєкт зі створення Пантеону видатних українців, куди мають перепоховати діячів, чиї могили нині розташовані за межами країни.
Ініціативу обговорили під час наради за участі керівника Офісу президента Кирило Буданов.
За його словами, реалізація такого задуму є складною через географію поховань, адже вони розташовані як у дружніх до України країнах, так і в державах із напруженими відносинами.
Водночас, наголосив посадовець, процес варто розпочати якнайшвидше, адже йдеться про відновлення історичної пам’яті в умовах війни.
У межах проєкту планують сформувати перелік осіб, чиї останки можуть бути повернуті, розробити юридичний механізм перепоховання та визначити місце для створення Пантеону.
Однією з ключових локацій розглядають Національне військове меморіальне кладовище.
Очікується, що всі етапи, від погоджень до перенесення останків, відбуватимуться відповідно до законодавства та лише за згоди родичів.
Під час наради також порушили питання повернення історичних артефактів і документів, які нині зберігаються за кордоном.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що йдеться про ширшу державну програму зі збереження національної спадщини.
За даними заступниці міністра закордонних справ Мар’яна Беца, українські дипломатичні установи вже ідентифікували 98 поховань у 21 країні.
Серед них: діячі Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, представники визвольного руху та уряду в екзилі.
Історик Юрій Юзич звернув увагу, що першочергово варто опікуватися могилами, які залишилися без догляду. За його словами, через місцеві правові норми такі поховання можуть бути втрачені.
За підсумками наради урядовцям доручили провести консультації з громадськістю та науковцями. Після цього узгоджений проєкт створення Пантеону мають подати на розгляд президентові.
Читайте також:
У Софійському соборі готують до дослідження розписи, які не вивчали понад пів століття
Олександра ПЛАКІНА
