Совські ставки
Там, де раніше планували ТРЦ, нині наводять лад біля озер, прокладають доріжки — і це ще один приклад того, як громада вчиться відстоювати простір у великого забудовника.
Совські ставки, про які далі йтиметься, — це нижній каскад водойм на річці Совка, притоці річки Либідь. Він охоплює 11 водойм із загальною площею 19,1 га в Голосіївському районі Києва.
Як усе починалося
У 2008 році, за каденції Леоніда Черновецького, компанія ТОВ «Господарник» отримала землю для облаштування парку та ТРЦ. За умовами договору роботи мали завершитися у 2011 році. Проте станом на 2021 рік із запланованого виконали лише встановлення паркану, спроби осушити водойми й залишили територію занедбаною. Згодом місцеві мешканці назвали ситуацію екологічною катастрофою.
Протягом десяти років ТОВ «Господарник» планувало концепцію ТРЦ і врешті вирішило змінити детальний план території (ДПТ) для будівництва житлового комплексу.
Під цей проєкт залучили місцевого мешканця, який став речником громади й агітував за забудову. Так, 15 березня 2018 року петиція «ТРЕБУЮ срочного решения экологической катастрофы на территории нижнего каскада Совских прудов!», автором якої був Руслан Гончаров, набрала понад 10 тисяч голосів. У її тексті, крім вимоги вирішити «екологічну катастрофу», містилося прохання затвердити ДПТ із можливістю забудови.
Спогади активістів, які виступали за створення парку
«Ми щойно купили квартиру в ЖК поруч, раділи, що житимемо біля озер. Раптом з’являється петиція про екологічну катастрофу, треба терміново все рятувати й створювати парк. Звісно, ми всі підписали. Нас не злякали якісь там затвердження ДПТ — просто не розуміли, що це означає», — каже активістка Наталія Власюк.
Було створено кілька петицій та громадських ініціатив — як з боку прихильників забудови, так і з боку активістів, які прагнули зберегти територію без будівництва. Згодом прокуратура міста Києва, на прохання громади, ініціювала розірвання договору оренди через невиконання умов.
Поки тривали судові засідання, у кулуарах Київради точилися напружені дискусії. Частина депутатів підтримала громаду у вимозі створення парку. Серед них найактивніше виступала Олеся Пинзеник із фракції «УДАР», яка була однією з тих, хто просував ініціативу розірвання договору оренди.
Важливим кроком стала подана депутаткою Олесею Пинзеник ініціатива від 7 вересня 2021 року (№08/279/09/51-230) про створення парку на земельній ділянці на просп. В. Лобановського, 113. Екологічна комісія підтримала пропозицію за участі громадськості та за погодження мера.
Після численних засідань, змін позицій і судових рішень Київська міська рада змінила цільове призначення земельної ділянки. Розпочалася розробка концепції майбутнього екопарку.
У результаті землю Совських ставків передали на баланс КП «Київзеленбуд» — і це стало ключовим етапом у створенні першого столичного екопарку. «Совські ставки» мають потенціал стати унікальним місцем співіснування природи та людини в межах великого міста.
Повномасштабне вторгнення — як привід для нової спроби
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну компанія «Господарник» поновила спроби отримати містобудівні умови для забудови ділянки. Отримавши відмову, подала позов до суду. Паралельно, без залучення активної частини громади, з’явилася петиція з пропозицією дозволити забудову частини Совських ставків. Це виглядало як спроба скористатися моментом, поки багато активістів перебувають на фронті.
Нині громадська організація «Екопарк Совські ставки» спільно з депутаткою Олесею Пинзеник ініціюють очищення головного озера каскаду. Новий балансоутримувач розчищає доріжки від аварійних дерев. Тим часом колишній орендар продовжує домагатися отримання частини території для комерційних цілей.
«Створення парку — не справа одного дня. Потрібно не лише затвердити його статус, а й системно впроваджувати рішення, що захищатимуть екосистему від знищення. Це передбачає упорядкування документації щодо кожного метра території, а також очищення як зелених насаджень, так і водойм», — зазначає активіст М. Юр’єв.
Попри воєнний час і обмежений міський бюджет, роботи з очищення проводяться — за участі екологів. Після перемоги облаштування екопарку включатиме мінімальне втручання: очищення водойм із врахуванням місць гніздування птахів, облаштовані маршрути для прогулянок і безбар’єрний доступ.
«Здавалося, що перемогти великого забудовника з мільйонними статками неможливо. Я пам’ятаю засідання комісій, коли громада доносила свою позицію до тих, хто не хотів чути. Коли землю Совських ставків передали „Київзеленбуду“, я, чесно кажучи, не повірив, що це сталося», — Андрій Сорока, голова ОСН «Комітет мікрорайону „Совки“».
Ця історія — приклад того, як громада спільно з небайдужими депутатами може відстояти суспільний інтерес. У результаті кияни отримали шанс на унікальний екопарк — місце для тиші, відпочинку з дітьми й спостереження за дикою природою.
Леонід РУДЕНКО
