Валентина Ковальська та Руслана Лоцман, співачки, які написали нигу про тріо «Золоті ключі». Фото: Ольга Скотнікова
Тріо «Золоті ключі» 50 років дарувало українцям пісні, з яких чимало були або забороненими, або ж забутими, Ніна Матвієнко, Марічка Миколайчук та Валентина Ковальська зробили внесок у безсмертя української пісенної спадщини.
У одну з найгірших погод, на які тільки здатна природа — з проливним грудневим дощем та відсутністю сонця, а завдяки атакам росіян — і світла в домах, у Національній філармонії, в невеликому залі, було яскраво, піднесено і затишно.
Презентація книги про історію тріо «Золоті ключі» пройшла у формі концерту, на який зібрались віддані шанувальники народної пісні.
Валентина Ковальська сьогодні залишилась однією з тих трьох виконавиць, які виступали у тріо. Одна за одною пішли у засвіти Марічка Миколайчук та Ніна Матвієнко. Але те, що вони зробили, вже не відбере, ані час, ані будь-яка політична кон’юнктура.
За словами народної артистки України Валентини Ковальської саме Іван Миколайчук став хрещеним батьком тріо.
Якось у його квартирі дівчата утрьох заспівали. І, почувши їх, Миколайчук заявив:
«Дівки, ми — мої!» Так і народилось тріо «Золоті ключі». Солістки виступали разом у прославленому хорі імені Григорія Верьовки. Але утрьох вони виконували пісні, які підіймали у бій вояків УНР та УПА, або ж були написані авторами-дисидентами. За це співачок карали у срср. Не брали на гастролі за кордон, а також залучали й ніші методи.
Руслана Лоцман, заслужена артистка України, під час автограф-сесії на презентації книги про тріо «Золоті ключі».
Валентина Ковальська розповіла, що якось на концерті для працівників радянських спецслужб, на прохання відомого режисера й тодішнього керівника палацу «Україна», тріо виконало пісню «Тернова ружа». Зал аплодував стоячи. А вже скоро Валентина Ковальська дізналась, що керівника «України» звільнили.
Все просто — «Золоті ключі» виконали романс, створений 1972 року (коли відбувався «покос» радянською владою української інтелігенції) композиторкою і бандуристкою Галиною Менкуш на слова дисидента Володимира Іванишина.
Звісно, Ніна, Марічка та Валентина дарували людям справжню музику і глибинні тексти. З Іваном Миколайчуком товаришував і Володимир Івасюк, тож тріо мало просто історичну нагоду співати і його пісні.
На вечорі-презентації книги про тріо, «Тернову ружу» виконали юні учениці Валентини Ковальської, яка викладає в Академії мистецтв імені Павла Чубинського.
Студентки Академії мистецтв імені Павла Чубинського виконують пісню «Тернова ружа».
Книга «Тріо «Золоті ключі» — історія про те, як виконавиці української пісні не давали її забути у дуже складні часи, коли Україна ще не мала незалежності.
Часом, здається, що читаєш детектив, а не авторську редакцію книги про мистецтво та культурну спадщину. Тож стає зрозумілим, чому і зараз нащадки «кдб» ведуть геноцидну війну проти України. Адже у кожному слові цих пісень — дух волі та національна ідентичність.
Книга чудово оформлена Любов’ю Косач. В ній — справжній скраб з історичними світлинами різних років учасниць тріо «Золоті ключі».
Читайте також:
- «У Національному музеї декоративного мистецтва відкрили виставку картин, які дають сили жити».
Ольга СКОТНІКОВА
