Покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку. Фото: Олексій Самсонов
Попри чотири роки війни, у столиці 9 березня — у день народження Тараса Шевченка, люди йдуть до його пам’ятника у центрі Києва, з квітами, вдячністю і шаною.
Біля пам’ятника Кобзарю у парку Шевченка сьогодні велелюдно. Сюди йдуть студенти і школярі, представники дипломатичного корпусу несуть оберемки квітів, а представники громадскості влаштували своєрідний віршований марафон.
Біля монумента читають поезію, згадують події з біографії Тараса Шевченка і його пророчі слова, які здійснились у історії України.
Його пам’ятники стоять у понад 30 країнах світу і сьогодні до них — також справжнє паломництво. Шевченка читають і шанують, а для українців, які через війну опинились за межами батьківщини, його слова мають особливе звучання і сенс.
Пам’ятник Кобзареві у парку, який носить ім’я Шевченка, стоїть навпроти червого корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Це — гідне вшанування і символізм.
Втім вже чотири роки монумент у спеціальній захисній конструкції. Росія обстрілює столицю ракетами та шахедами, цілиться у будинки киян та цивільні об’єкти і пам’ятки та пам’ятники — також.
Пам’ятник Шевченку у захисній конструкції.
Реалії воєнного часу.
Ганна Старостенко, заступниця голови КМДА, депутатка КМР (фрація «УДАР»), сьогодні разом з очільницею департаменту суспільних комунікацій, теж депутаткою КМР (фракція «УДАР») Олесею Зубрицькою, а також главою фракції «УДАР» у Київраді Мирославою Смірновою, поклали весняні квіти до підніжжя пам’ятника та поділились власними роздумами про спадщину поета і пророка.
«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Тараса Григоровича Шевченка в день його народження і, знаєте, недарма його називають пророком України, тому що тоді, коли він творив, коли він працював, він вже розумів, усвідомлював, яка непроста доля українського народу, що нам треба битися, боротися, тому що тільки коли ми боремося, то ми можемо мати перемогу.
І сьогодні його вірші, як ніколи, є пророчими під час війни, під час повномасштабного вторгнення. Тому маємо обов’язково вшанувати його пам’ять різними формами.
І сьогодні покладання квітів — це мінімум, що ми можемо зробити. Сьогодні у місті Києві у багатьох закладах освіти, бібліотеках відбувається низка заходів, флешмобів, читання, розмови з школярами, з приводу долі Тараса Григоровича, з приводу його творчості», — звернулась до киян Ганна Старостенко.
Весняні квіти 9 березня принесли Кобзареві.
На думку Олесі Зубрицької, Шевченко — є генієм українського народу, який має не лише загальноукраїнське визнання, а й світову славу.
Олеся Зубрицька, очільниця Департаменту суспільних комунікацій КМДА біля монумента Тараса Шевченка.
Вона нагадала, що його твори перекладені 147 мовами світу і вони стали невіддільною частиною національної культури багатьох народів.
«Шевченко завжди у своїй творчості сповідував питання гідності, та питання незалежності народів. Він щиро говорив правду про цю тюрму народів Російської імперії.
І, незалежно від того, що це було 180 років тому, але ситуація не помінялася. І сьогодні ми, мабуть, виконуємо його заповіт. «Поховайте та вставайте кайдани порвіте і вражує злою кров’ю волю окропіте».
Ці слова його пророчі, вони відгукуються сьогодні, особливо під час повномасштабного вторгнення. Наш сусід абсолютно не помінявся. Він був кривожерливим сусідом, таким і залишається.
І сьогодні багато наших військових беруть його дороговказ, борітеся, поборете, вам Бог помагає. За вас слава, за вас правда і воля святая», — зазначила Олесія Зубрицька.
Читайте також:
- «Виставки, кінопокази та музичні вечори: як у Києві відзначають Шевченківські дні».
Ольга СКОТНІКОВА
