Переможці отримали «Скіфського оленя». Фото: Анастасія Мантач
Ґран-прі отримала дебютна повнометражна стрічка «Медовий місяць» Жанни Озірної, найкращим короткометражним фільмом став «Ми хочемо тут жити» Александріни Туркан, а у документальному конкурсі перемогла картина «Квіти України» Аделіни Борець.
Учора, 2-го листопада, у «Будинку кіно» відбулася церемонія нагородження переможців 53-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».
За тиждень члени журі переглянули конкурсні фільми та оголосили свій вибір.
На початку церемонії традиційно хвилиною мовчання згадали загиблих на фронті колег, яких, на жаль, стає все більше. Так, напередодні стало відомо, що загинув звукорежисер київського кінотеатру «Жовтень» Михайло Мовчан.
Стрічки національного конкурсу, а їх було 20, оцінювали два склади журі.
Журі Спілки кінокритиків України перемогу віддали фільму «Додаткові сцени» режисерів Романа Хімея та Яреми Малащука. «Це метакартина, яка розриває кордони між документальним та ігровими кіно. І розмірковує, де закінчується актор і зʼявляється герой. Актуальна форма та драматургія висвітлює звʼязок між війною і цивільним життям та тривожне існування на межі реальності», — зазначили при врученні члени журі.
Режисери фільму «Додаткові сцени» отримують нагороду. Фото: Анастасія Мантач
«Цей фільм дійсно створювався на межі реального і нереального, ми самі не завжди вловлювали ці межі: ми коментуємо самі себе, кіно під час війни, намагання щось створювати під час таких подій, — розповіли режисери. — Наш фільм стався завдяки актору Павлу Алдошину, який став військовим, за нашим запрошенням приїхав з фронту і зіграв у ньому».
Cпеціальною відзнакою журі Спілки кінокритиків нагородили фільм «Відеокамера sony dcr-trv265e digital8» режисера Геника Заяця, що досліджує сутність відео і камери, спостерігаючи за еволюцією українського суспільства з початку 2000-х.
«Додаткові сцени» отримали спеціальну відзнаку і від національного журі («За дослідження нової дійсності через експериментальний підхід у роботі з актором»), так само як і «Територія дитинства» Марини Шкрабалюк («За невинність і ніжність, що переживуть смерть і темряву»).
Режисерка фільму-переможця національного конкурсу Гала Козютинська. Фото: Анастасія Мантач
А от переможцем національного конкурсу стала стрічка «Лелеки завжди повертаються додому» Ґали Козютинської — «за щемку сміливість приватності». Вона отримала «Скіфського оленя» та грошову винагороду в еквіваленті 80 тисяч гривень.
У стрічці режисерка картини разом з головним героєм Віктором Петровим відбудовують занедбану гуцульську хату у Карпатах під час повномасштабного вторгнення.
Член національного журі Нікон Романченко. Фото: Анастасія Мантач
Як зауважив «Вечірньому Києву» один з членів національного журі, режисер Нікон Романченко, у конкурсі був представлений широкий вибір, і ігрових, і документальних, і експериментальних стрічок. Адже «Молодість» — це завжди про експеримент. «Режисери рефлексують на тему сьогодення, війни, але й шукають нові історії, персональні та щемкі», — поділився Нікон Романченко.
Нагородження переможців програми TEEN SCREEN. Фото: Анастасія Мантач
5 учнів кіношколи в Будинку кіно оцінювали фільми міжнародної програми для дітей і підлітків TEEN SCREEN. Символічно лауреатом в цій номінації стала стрічка «Переможці» режисерки Золеен Юсеф з Німеччини. Головна героїня, 11-річна Мона з родиною були вимушені втекти з рідної Сирії до Берліну. Через гру у футбол вона знаходить своє місце в команді, школі та новому житті. Також підлітки відзначили спеціальною відзнакою ще два фільми: «Маленька Джо та старий» Патріса Сове (Канада) — за операторську роботу та «Джіна» Ульріке Кофлер (Австрія) — за акторську гру.
Переможцем документального конкурсу стала стрічка «Квіти України» Аделіни Борець (Польща, Україна, 2024). Героїня Наталія Юрченко, що живе на Позняках у приватному будинку, багато років бореться проти забудовників, які зазіхають на її ділянку. З початком повномасштабного вторгнення вона зіштовхнулася з ще більшою небезпекою, але залишилися, аби зберегти свій маленький райський світ.
Аделіна Борець отримує нагороду за кращий документальний фільм. Фото: Анастасія Мантач
«Цей фільм розповідає історію, яка показує всю красу нашого існування і небезпеки, які нам потрібно подолати, аби ця краса не перетворилася на жахіття. Головна героїня цього фільму має сміливість, бойовий дух та вміння берегти красу живою попри всі жахи війни навіть у найтемніші часи», — зазначили на церемонії вручення члени журі.
«Для мене це здійснення мрії, — зізналася на сцені Аделіна Борець. — Неймовірно важливо фіксувати сьогодення, і я пишаюся нинішнім українським документальним кіно, його персональними та спільними перемогами».
Спеціальною відзнакою документального конкурсу нагородили ще дві стрічки: «Проти вітру» режисерки Вані Тернер (Греція), що підіймає тему насильства з боку тренера в спорті, та «Що тобі вчора снилось, Параджанов?» режисера Фараза Фешаракі (Німеччина), присвячена розділеній політикою іранській родині.
Приз глядацьких симпатій отримав Маркос Піменталь з Бразилії. Фото: Анастасія Мантач
Приз глядацьких симпатій та «Скіфського оленя» отримав фільм «Мовчання Устриць» режисера Маркоса Піментеля (Бразилія, 2024). На фестивалі відбулась міжнародна прем’єра фільму. Стрічка, яка найбільше сподобалася глядачам, розповідає про сповнене викликів життя дівчинки, яка народилася в сім’ї шахтарів.
Режисер Маркос Піменталь особисто приїхав представляти його на фестиваль та поділився своїми приємними враженнями від перебування в Києві. Він зізнався, що у бразильців та українців набагато більше спільного, ніж він очікував.
Член міжнародного журі Максим Асадчев. Фото авторки
«Ми з ранку до вечора дивилися кіно, і помітили певні спільні теми, — розповів „Вечірньому Києву“ член міжнародного журі, продюсер Максим Асадчев. — Перша тема — це стосунки дітей і тата, особливо в коротких метрах і студентських картинах. Ще одна тема стосується літніх людей. Хоч це і дебютні фільми молодих режисерів, але їх цікавить, яким є життя в цьому віці. Переможців ми обрали досить швидко, майже одноголосно. Важили насамперед тема, новизна, наскільки якісно реалізовано».
Найкращим студентським фільмом Міжнародного конкурсу стали дві картини «Як метелик» режисерки Іріс Ґершон Наґар (Ізраїль, 2023) та «Бася: Три короткі історії» режисера Матеуша Петрака (Польща, 2023).
Журі відзначає кращі студентські фільми. Фото: Анастасія Мантач
«Один фільм є портретом літньої жінки, яка готується до прощання з життям. Вона ще сповнена життєвої енергії, але водночас усвідомлює свій вік і ділиться цим усвідомленням з іншими. Інший фільм розповідає про літнього чоловіка, який абсолютно не готовий відпустити життя. Попри на свій вік, він залишається молодим душею. Він — гіпі, загублений у часі, як метелик. Його дочка створила надзвичайно ніжний портрет свого батька та, непрямий портрет своєї матері також, — прокоментували члени міжнародного журі. — Обидва фільми пропонують альтернативні погляди на процес старіння. Є багато шляхів, як можна старіти, і ці два фільми демонструють два з них. Водночас обидві роботи є напрочуд милими портретами двох людей».
Спеціальну відзнаку Міжнародного конкурсу студентського кіно отримали також два фільми. «Хаос, який лишився позаду» Нікоса Коліукоса (Греція) про складні стосунки між батьком і дочкою, а також «Антологія річкової риби» Вєєра Ланпінпаа (Фінляндія) в якому співочі риби в супермаркеті розповідають про світ, у якому ми живемо.
Найкращим короткометражним фільмом Міжнародного конкурсу визнали «Ми хочемо тут жити» режисерки Александріни Туркан. Ця історія про дітей, які пережили жахливі тижні окупації. У кожного з них свої погляди і інтереси, але їх обʼєднує спільне бажання у вільній та незалежній Україні.
Журі нагороджує кращі короткометражні фільми. Фото: Анастасія Мантач
Найкращим фільмом Міжнародного конкурсу стала стрічка «Все, що ми уявляємо як світло» режисерки Паял Кападії (Франція, Індія, Нідерланди, Люксембург, 2024). Розповідає про двох сусідок у Мумбаї та їхні стосунки з чоловіками.
Спеціальну відзнаку Міжнародного конкурсу отримав фільм «Новий рік, що так і не настав» режисера Богдана Мурешану (Румунія, Сербія, 2024), в якому йдеться про тоталітарну систему і те, як вона намагається ламати та дегуманізувати людей.
Ґран-прі вручили картині «Медовий місяць» Жанни Озірної. За сюжетом, напередодні повномасштабного вторгнення Тарас і Оля купили квартиру під Києвом, мають багато планів на майбутнє. Вони не встигли поїхати вчасно та опиняються у пастці у власній оселі. Їхній будинок захопили окупанти, подружжя мусить переховуватися без світла, води та мобільного зв’язку.
«Захоплюючі промені світла, що проникають до маленької квартирки. Надзвичайні актори, які розкривають глибинні людські почуття, і разом з тим, звуки, що долинають з-за кадру. Пронизлива, чутлива історія кохання, що звучить на фоні моторошних вибухів», — розповів про фільм цьогорічний голова журі, режисер Мохаммад Расулоф.
Жанна Озірна отримує нагороду з рук Мохаммада Расулофа. Фото: Анастасія Мантач
«Найбільше наша команда обговорювала, чи варто зараз знімати цей фільм. Адже війна ще триває спогади свіжі, і кожного різні, — зазначила Жанна Озірна. До слова, сьогодні режисерка святкує день народження, і нагорода стала для неї приємним та несподіваним подарунком. — Мій фільм про пару, яка не встигла виїхати та потрапила в окупацію. Але він не лише про війну. А про переоцінку життєвих цінностей, боротьбу з внутрішніми демонами та стан застигання між минулим і майбутнім».
Стрічка отримала «Скіфського оленя» та грошову винагороду в розмірі 5 тисяч доларів.
Генеральний директор КМКФ «Молодість» Андрій Халпахчі. Фото: Анастасія Мантач
«Навіть у складні часи, попри тривоги, ми збираємося разом, на знаковій події культури та кіно. Вдячний іноземним гостям, які змогли приїхати на фестиваль, це їхній знак підтримки та віри в Україну. І оголошую, що наступний фестиваль відбудеться з 25 жовтня до 2 листопада 2025 року, сподіваємося, в рік нашої Перемоги», — анонсував на завершення церемонії генеральний директор КМКФ «Молодість» Андрій Халпахчі.
Фільмом-закриття 53-го київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» стала картина Даміана Коцура «Під Вулканом». Цю картину, в якій йдеться про українську родину, що у лютому 2022 року поїхала у відпуску за кордон і через повномасштабне вторгнення не змогла повернутися додому, Польща висунула на «Оскар». На жаль, подивитися стрічку не вдалося через чергову атаку окупантів.
Читайте про переможця документального конкурсу:
- «Головна героїня — портрет нашої стійкості, гумору та неідеальності», — команда фільму «Квіти України».
Марія КАТАЄВА
