Знесення пам’ятника Чкалову у Києві. Фото: Борис Коррпусенко
Скульптуру демонтували у три етапи за десять хвилин.
Увечері 7 лютого Міністерство культури виключило пам’ятники радянському льотчику Чкалову та генералу російської армії Ватутіну з держреєстру нерухомих пам’яток України. І вже наступного дня у столиці почали демонтувати першу скульптуру.
До сьогодні пам’ятник Чкалову знаходився на вулиці Олеся Гончара, що у Шевченківському районі.
Зносити монумент радянського льотчика запланували на 16:00. Утім почали раніше. Керували процесом представники Департаменту культури та спадщини КМДА. А демонтували — комунальники Шевченківського району. Забігаючи наперед: знесення тривало менше, аніж десять хвилин.
«Київ продовжує усувати символи радянської епохи з публічного простору. Демонтаж пам’ятнику Чкалову відбувся силами КП УЗН Шевченківського району. Для виконання роботи була задіяна бригада з п’яти людей, автомобіль з краном-маніпулятором та вантажівка. Згідно з рішенням Київської міської ради, після демонтажу пам’ятник буде перенесено до Музею авіації України імені О. К. Антонова», — зазначив начальник Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний.
Роботу комунальники поділили на дві частини. Спочатку зняли верху частину скульптури, потім — нижню. Наостанок працівники розкололи й зняли підпис «Чкалов Валерів Павлович» та його роки народження нижче.
Після демонтажу преса та до двадцяти киян, які чи то проходили повз і доєднались, чи то цілеспрямовано прийшли, аплодували комунальним службам.
Цей пам’ятник підпадав під декомунізацію, оскільки Чкалов жодним чином не належить ані до української історії, ані до історії Києва. А був рудиментом радянської ідеологічної складової. Однак місто не мало повноважень знести ці об’єкти самостійно.
«На жаль, такі пам’ятники як Чкалов, Щорс, Пушкін, Ватутін мали, а деякі досі мають статус національного значення. Саме через це місто не може самостійно їх прибрати, поки не буде змін у їхньому статусі», — прокоментував директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк.
Олександр Никоряк. Фото: Борис Корпусенко
Він наголосив, що зі свого боку Департамент культури та спадщини КМДА неодноразово подавало відповідні подання до Міністерства культури, щоби вони цей статус прибрали.
«Нарешті ми отримали дозвіл на перевезення двох пам’ятників (Чкалова та Ватутіна — ред.). Далі ми чекаємо погодження від Міністерства культури на прибирання пам’ятників Пушкіну та Щорса.
Як людина, яка народилась в Севастополі, хочу пояснити чому треба демонтувати радянські рудименти. Тому що ми не можемо йти далі, поки цю історію не приберемо», — сказав депутат Київради від фракції «Удар» Дмитро Білоцерковець.
Дмитро Білоцерковець. Фото: Борис Корпусенко
А завтра у Маріїнському парку о 14:00 зноситимуть пам’ятник російському генералу армії Ватутіну.
***
У столиці продовжують «дерусифікацію». Протягом 2014-2022 років у Києві змінили назви 436 вулиць, проспектів та бульварів, чиї назви були пов’язані з росією чи Радянським Союзом. Приблизно половина з них — 202 об’єкти — перейменували цього року, після початку повномасштабного вторгнення.
Кияни запропонували і підтримали нові назви, які увіковічать пам’ять про визначні історичні події України і відомих її громадян. Важливо, що це допоможе зменшити вплив російського агресора на трактування української історії.
«Вечірній Київ» публікував повний перелік вулиць, проспектів, бульварів, провулків та шосе, які перейменували у столиці з 2014 по кінець 2022 року.
Даша ГРИШИНА, фото Борис КОРПУСЕНКО
