На відкритті осінньої сесії «Академії жіночого лідерства». Фото: Борис Корпусенко
Перша дискусія на осінній сесії «Академії жіночого лідерства» була присвячена темі впливу жінок у прийнятті рішень під час війни.
Український жіночий рух існує вже 140 років, водночас для того, аби в усіх важливих сферах була досягнута гендерна рівність, країні знадобиться ще 134 роки.
Щоправда, усі роки незалежності України, були зі стресами та турбулентністю, а це пришвидшує суспільні трансформації. Саме з цифр, статистики та аналітики щодо гендерної рівності та прав жінок у час війни і почалась осіння сесія «Академії жіночого лідерства» сьогодні.
Марина Хонда, заступниця голови КМДА та Олена Єна, керівниця програми «Жінки-лідери» Національного демократичного інституту.
Її відкрила Марина Хонда, заступниця голови КМДА. Вона розповіла на кого орієнтовані коворкінги, семінари, різні форми навчання.
«Ця осіння спеціальна сесія Академії жіночого лідерства орієнтована на жінок, які працюють в органах місцевого самоврядування та державної влади, адже ми отримали великий запит на таке навчання. Попередню сесію ми організували для жінок із громадських організацій, які не пов’язані з державною службою, а цього разу вирішили зосередитися саме на держслужбовцях.
Одним із ключових запитів було використання штучного інтелекту в публічній сфері — як його можна ефективно застосовувати. Жінки прагнуть розширювати свої знання, цікавляться новими технологіями, тож ми намагаємося задовольнити ці потреби, запрошуючи фахових спікерів», — пояснила заступниця голови КМДА.
Вона зазначила, що метою цієї сесії є надання додаткових знань жінкам, які працюють у державних та місцевих органах. До 15 грудня відбудуться семінари та зустрічі, в яких візьмуть участь близько 20 учасниць Академії жіночого лідерства. А програма сесії включає важливі теми, що сприяють реалізації Стратегії розвитку Києва до 2027 року.
Жінки цікавились регіональними особливостями у ставленні до гендерного питання.
Під час осінньої сесії «Академії жіночого лідерства»
Марина Хонда представила учасницям сьогоднішньої дискусії керівницю програми «Жінки-лідери» Національного демократичного інституту Олену Єну.
Для того, аби стали зрозумілими зміни, які вже пережило суспільство в Україні, а також роль, яку зараз відіграють у ньому жінки, пані Єна ознайомила учасниць з порівняльною статистикою.
Вона співставила цифри про участь жінок у органах влади, місцевого самоврядування, військовій службі, а також про ставлення суспільства до такого чутливого поняття, як «гендер». Довоєнне опитування на ці теми проводилось у 2018-му році на замовлення віце-прем’єрки з євроінтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, а у воєнний час — показники залученості жінок у всі суспільні процеси, вимірювались вже цьогоріч.
Що ж відбулось за шість років?
Якщо у 2018-ому слово «гендер» викликало негативні асоціації, то нині, головним у сприйнятті цього поняття є «Рівність».
А насичене радянськими сенсами негативне ставлення до слова «фемінізм», змінилось на позитивне «Жінка», «Боротьба», «Рівність».
Хоча, Олена Єна нагадала, що ще кілька років тому урядовці просили навіть не вживати словосполучення «гендерна рівність», а натомість писати «рівність між чоловіком та жінкою».
Війна та міграція населення всередині країни призвели до нівелювання регіональних відмінностей у сприйнятті жінок на посадах в місцевому та державному управлінні.
Але, за словами керівниці програми «Жінки-лідери» Національного демократичного інституту, Україна посідає 63 місце серед 146 країн за гендерною рівністю, а за знаходженням в органах влади — аж на 93-ому.
Під час дискусії учасниці цікавились, як вплинула закладена у законі про вибори квота на 40% жінок у виборчих списках?
Олена Єна розповіла, що у 2002-ому році у парламенті було менш як 10% жінок, а у 2019-ому — вже понад 20%. Зараз народних депутаток більше за всі роки незалежності — 85 осіб.
«79% українців хотіли б бачити кращий баланс у політиці між жінками та чоловіками», — розповіла про дані опитування спікерка осінньої сесії «Академії жіночого лідерства».
Вона пояснила, чому з’явився такий суспільний запит:
«Люди більш гостро почали відчувати потребу у демократизації».
Щодо участі у ЗСУ, то українська армія — серед найбільш гендерно збалансованих у світі. 17% у ній складають саме жінки. Шість тисяч жінок — на бойових посадах. За опитуваннями, у суспільстві жінки-військові асоціюються зі словом «Гордість».
Науковиця зауважила, що таке сприйняття прискорила саме війна та залучення жінок до волонтерства, служби у ЗСУ і роботи на Перемогу.
До слова, за даними досліджень, українські жінки більш освічені, ніж чоловіки, але вони наразі ще дуже віддалені у політичній участі та в управлінні країною.
За словами пані Єни, наразі розробляється законопроєкт щодо проведення виборів в Україні, які можливі будуть за 6 місяців після завершення бойових дій та Перемоги. І саме у ньому найгостріші питання — збереження жіночої квоти на рівні 40%, залучення до виборів жінок, які були в евакуації за кордоном тривалий час.
У суспільстві нині запит на керівників з воєнним досвідом і досвідом управлінським, а саме суспільство буде після війни дуже мілітаризованим, зазначила Олена Єна, саме тому важливо, щоб жінки були на всіх щаблях державного та місцевого управління, у парламенті та уряді.
Відтак, на сьогоднішній дискусії осінньої сесії «Академії жіночого лідерства» учасниці отримали цілісну картину того, яким стало українське суспільство у час війни і яку роль в ньому відіграють жінки.
Читайте також за темою:
«У столиці завершився 5-й сезон Київської Академії жіночого лідерства».
19 серпня у Центрі стресостійкості Києва відбулася зустріч випускниць 5-ї сесії Київської Академії жіночого лідерства.
25 випускниць, серед яких — представниці міських закладів і підприємств, ДСНС та лідерки жіночих громадських організацій, підбили підсумки навчання та отримали сертифікати.
Ольга СКОТНІКОВА