Фото: Андрій Стасюк/Суспільне
У Києві 16 вересня в Іллінському сквері біля могили Георгія Ґонґадзе відбулася акція пам'яті всіх вбитих журналістів. Присвячена акція 22 роковинам вбивства Ґонґадзе. До його могили прийшли люди з квітами та його фотографією.
Про це повідомляє кореспондент Суспільного.
Покладання квітів до могили Георгія Ґонґадзе в Іллінському сквері. Фото: Андрій Стасюк/Суспільне
Після смерті Георгія Ґонґадзе Україна стала іншою, наголосила вдова , очільниця "Голосу Америки" у Східній Європі Мирослава Ґонґадзе. Вона нагадала, що у 2000 році другий президент Леонід Кучма намагався змінити Конституцію і посилити президентську владу. Тоді Верховна Рада розглянула зміни до Основному закону у першому читанні.
"Україна мала ризик опинитися знову у своєрідній "лукашенщині". Смерть Георгія, насправді, призупинила цей процес, і ніколи президент Кучма не зміг вже змінити Конституцію та узурпувати владу повністю. І потім з протестів, які ми організовували, з пошуку справедливості для Георгія виріс протестний рух "Україна без Кучми", і далі протестний рух 2002 року, Помаранчева революція, Революція гідності. Дуже багато жертв полягло за незалежність, справедливість і демократію в Україні. І сьогодні дуже багато воїнів гине, захищаючи цю країну, українське право на існування. Дуже важливо, щоб всі ці смерті не були даремними", — сказала Мирослава Ґонґадзе.
Вдова Георгія Ґонґадзе, керівниця «Голосу Америки» у Східній Європі Мирослава Ґонгґадзе. Фото: Андрій Стасюк/Суспільне
Під час акції називали імена усіх загиблих під час російсько-української війни журналістів. А таких — 38. Восьмеро були вбиті під час виконання своїх професійних обов'язків, повідомила правозахисниця та медійниця Лариса Денисенко. За її словами, на окупованих Росією територіях журналісти, як і освітяни та представники органів місцевого врядування, — головна мішень.
15 журналістів були викрадені від початку повномасштабного вторгнення Росії, про долю чотирьох з них — невідомо, додала Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, у полоні журналістів піддають тортурам, катують електрострумом, тримають у підвалах без їжі і води.
"Замість офісів місцевих медіа на окупованих територіях вирви, котловани, як це сталося з офісом "Телегазети" в Кадіївці Луганській області. Зруйновано вщент офіс "Вільного радіо" в Бахмуті, зруйновані вщент редакції в Миколаєві, в Запорізькій області. Понад 215 редакцій місцевих медіа змушені були закритися. Вони були або знищені, або їхня діяльність була просто неможливою. Журналістів викрадали. Не тільки журналістів, а й членів їхніх сімей. У нас був випадок, коли викрали 78-річного батька журналістки в Запорізькій області і утримували його, щоб чинити тиск на цю журналістку", — розповіла Оксана Романюк.
За її словами, усі воєнні злочини, які вчиняють російські військові, необхідно оперативно розслідувати, щоб притягнути винних до відповідальності.
Під час акції називали імена і кримськотатарських журналістів, що зараз перебувають у місцях позбавлення волі за опір окупаційній владі.
Голова правління Центру прав людини Zmina Тетяна Печончик закликала звільнити громадянських журналістів ініціативи "Кримська солідарність", а саме: Сервера Мустафаєва, Сейрана Салієва, Ремзі Бекірова, Османа Аріфмеметова, Руслана Сулейманова та інших ув'язнених журналістів.
"Крім того, в російських місцях позбавлення волі перебуває журналіст-фрілансер проєкту "Крим. Реалії" та "Радіо Свобода" Владислав Єсипенко. Увʼязнений також Олексій Бесарабов, заступник редактора журналу "Чорноморська безпека", — додала Печончик.
В об’єктиві камери відображення фотосвітлини Георгія Ґоняадзе. Фото: Андрій Стасюк/Суспільне
Вона наголосила, що після 24 лютого зросла кількість політичних в'язнів у Криму, яких звинуватили в "дискредитації" російської армії. Тетяна Печончик також зачитала звернення ув'язнених журналістів.
"Громадянські журналісти визвалися висвітлювати події в Криму тому, що хтось мав взяти на себе цю відповідальність. Наразі багатьох з нам загрожує до 20 років позбавлення волі, деяким довічне. Я вірю, що спільними зусиллями ми зможемо зупинити маховик репресій в Криму та звільнити всіх в'язнів Кремля. Я переконаний, що тема Криму, утиск журналістів, становище політв'язнів та боротьба за їхнє звільнення, ніколи не буде залишена вами поза увагою", — зацитувала Тетяна Печончик звернення журналіста Османа Аріфмеметова.
Що відомо
- Георгій Ґонґадзе — засновник інтернет-видання "Українська правда" та один з опозиційних до тодішнього президента Кучми журналістів. 16 вересня 2000 року журналіста викрали й вбили працівники правоохоронних органів. Виконавців злочину засудили, але рідні й близькі Георгія переконані — замовника не названо та не покарано. За різних обставин за цей час померли ті, хто міг би дати свідчення, а майор Микола Мельниченко, охоронець президента України, котрий оприлюднив записи розмов Леоніда Кучми, відмовився свідчити в суді.
- Щороку в третю п’ятницю вересня в Україні відзначається День пам’яті українських журналістів. Він був встановлений у 2007 році за ініціативи НСЖУ з метою вшанування пам’яті журналістів, які загинули, виконуючи свої професійні обов’язки. За верифікованими даними НСЖУ, щонайменше 39 працівників ЗМІ стали жертвами повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Ще двоє вважаються зниклими безвісти.
