Пастка для комах. Фото: НПП «Голосіївський»
Науковці шукають спосіб боротися шкідником дерев — смарагдовою вузькотілою златкою.
Нещодавно працівники Національного природного парку «Голосіївський» взяли участь у важливому міжнародному проєкті EABRACE.
У рамках цього проєкту вчені досліджують групи комах, які живляться деревиною та корою дерев і живуть у європейських лісах. Це роблять для того, аби стежити за небезпечним шкідником — смарагдовою вузькотілою златкою (Agrilus planipennis), яка пошкоджує дерева ясена, через що вони можуть загинути.
Науковці встановили у Голосіївському лісі спеціальні пастки зеленого та чорного кольорів. Вони допоможуть зібрати інформацію про комах, які живуть у цих місцях.
«Завдяки цьому, у межах проєкту працівники НПП „Голосіївський“ отримають інформацію щодо видового складу комах камбіо-ксилофагів, яку зможуть використовувати у подальшій науковій та практичній діяльності. Очікується, що ця ініціатива стане хорошим початком для розвитку міжнародної співпраці у сфері захисту лісів із залученням науковців і практиків», — зазначають у парку.
Ініціатива та координація роботи здійснюється науковцем Шведського університету сільськогосподарських наук, доктором біологічних наук Іриною Мацях та професором НЛТУ України Володимиром Крамарцем. До співпраці в рамках проєкту також долучені спеціалісти Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Київлісозахист» та Державного агентства лісових ресурсів України.
До слова, за поданням Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про виявлення небезпечного шкідника дерев — вузькозлатки ясеневої смарагдової — на окремих ділянках у Дарницькому, Подільському та Голосіївському районах запровадили карантин. Шкідник становить небезпеку винятково для дерев, тому жодних обмежень для киян не передбачалося.
Масове поширення златки ясеневої смарагдової може становити реальну загрозу повного зникнення ясена — однієї з цінних лісових порід. Дерева, які заселяє смарагдова златка, як правило, засихають за 1-2 роки.
За інформацією Держпродспоживслужби, на території Європейського континенту златка була вперше виявлена в москві в 2005 році. До 2012 року шкідник поширився в радіусі близько 250 км навколо москви. Наразі поширення продовжується на північний захід, наближаючись до кордонів із Європейським Союзом.
Наталка МАРКІВ
