Віктор Харченко докладно розповідає про складну операцію на серці. Фото: Наталка Марків
Через два тижні після втручання 68-річний чоловік повернувся на роботу.
Віктор Харченко за віком пенсіонер, але досі працює — характер такий, що не може залишатися вдома. Декілька років тому у нього з’явилася задишка і він почав швидко втомлюватися, йому було важко підійматися навіть на другий поверх. Списав це на вік, бо завжди вів здоровий спосіб життя. Але чоловік все ж звернувся до лікаря.
Кардіограма показала, що у нього проблеми з серцем, а саме з лівим шлуночком. Медики діагностували певну ваду серця. В інтернеті він дізнався про особливості хвороби, а через те, що за фахом інженер, то зрозумів, що йому потрібна операція на серці — клапани у серця працюють, як механіка, і коли якийсь «вузол» спрацьований, то його необхідно замінювати.
Через два тижні після операції Віктор Харченко розповідає про неї
Пацієнт сам почав шукати заклад, куди податися — в Інститут Серця, Інститут кардіології імені Стражеска чи інші, але знайомі запропонували піти у місцеву Київську міську клінічну лікарню №1, де минулого року запрацював Серцево-судинний центр.
«Є такий стереотип, що складні операції виконують тільки у вузькоспеціалізованих клініках, а у районні звертаються із звичайними, хронічними проблемами. Практично все життя я був пацієнтом Київської міської клінічної лікарні №1, і подумати не міг, що у ній з’явився сучасний кардіологічний центр. Але коли почав цікавитися, то виявив, що там ще й роблять трансплантації серця. А також бачив чоловіка, якому зробили таку пересадку — це найкраща реклама професіоналізму лікарів. Тому через свого лікуючого лікаря звернувся і отримав направлення на операцію», — розповідає чоловік.
Повторне обстеження показало, що відкладати оперативне втручання ризиковано, бо серце у такому стані, що могло «вийти з ладу» у будь-який момент. Тож чоловік зважився. Центр створений за ініціативи директора КНП «КМКЛ №1» Олександра Івананька, та кошти міста Києва спеціально для мешканців міста, і хоча у допомозі тут не відмовляють нікому, проте кияни мають перевагу.
«Операцію проводили мініінвазивним способом — розріз був до десяти сантиметрів. У пацієнта раніше було діагностовано ішемічну хворобу серця, тож ми провели стентування коронарних артерій, та замінили йому аортальний клапан. Фактично дві вади серця виправили за один раз. Одну хірургічним шляхом, а іншу ендоваскулярним шляхом — це унікальний випадок», — пояснив керівник, Серцево-судинного центру Анатолій Іванюк.
Унікальність цієї операції ще й у тому, що з одного невеликого розрізу замінили клапан, який мав фактично такий самий розмір. При цьому це була операція на так званому «відкритому серці», коли підключали апарат штучного кровообігу. Навички лікарів дозволили провести ці складні маніпуляції.
«Як інженер я розумію «механіку проведення операції — і це вищий пілотаж. Але також у мене є друг, якому стентування робили років з десять тому, і після цього він з місяць провів у санаторії на реабілітації, а зараз я, як бачите, у строю, і готовий до праці — сучасні методики оперування менш травматичні для організму. До того ж минула моя задишка, і підніматися сходами тепер не проблема, хоча лікар попереджає, що важкою атлетикою займатися не можна. Принаймні пів року», — жартує пан Віктор.
Про те, що мав складну операцію знали тільки його найближчі родичі. На роботі лікарняний взяв з восьмого до 20 квітня. А рідному синові сказав про операцію тільки тоді, коли виписався — не хотів турбувати військового, який на фронті.
А ще він сумує через те, що у свій час не наполіг на тому, аби прооперували його дружину. У неї були проблеми з серцем, лікарі рекомендували оперативне втручання на яке ніяк не могла зважитися. Вона померла від інфаркту декілька років тому. Її чоловік думає, що якби у свій час вони звернулися до кардіохірургів лікарні №1 то можна було б відвернути непоправне.
«Хочу наголосити, що людям дуже важливо не доводити себе до інфаркту, або інсульту — вчасно робити „попереджуючі операції“. У Європі зараз це найактуальніша тема для обговорення на кардіологічних конференціях. Зробити операцію перед тим, як розвинуться морфологічні зміни самого серця. Вчасно прооперована вада дозволяє не тільки продовжити життя, а й значно покращити якість життя. Людина залишається дієздатною», — пояснив Анатолій Іванюк.
Анатолій Іванюк, Віктор Харченко та Євгеній Прокопенко
Слід зазначити, що за ініціативи директорки Департаменту охорони здоровʼя Валентини Гінзбург розробляють та впроваджують необхідні програми для лікування серцево-судинних захворювань, завдяки чому вже вдалося знизити смертність при гострому інфаркті міокарда на 7%.
Зараз паном Харченком буде опікуватися його лікуючий кардіолог Євгеній Прокопенко з «рідної» першої лікарні №1. Він своєю чергою розповів, що приклад Віктора Харченка має показувати іншим, нерішучим пацієнтам більше довіряти фахівцям і коли є рекомендації на хірургічне втручання, то не відмовлятися від неї.
Читайте також: У київській лікарні 20 пацієнтів зареєстровані в «листі очікування» на трансплантацію серця
Наталка МАРКІВ
