Бювет. Ілюстративне фото Катерина Новосвітня
Фахівці розповіли, як формуються артезіанські джерела й що відбувається з водою під землею.
Фахівці СВКП «Київводфонд» нагадали, що шлях води починається з дощу та снігу. Частина цієї води просочується крізь ґрунт і поступово опускається глибоко під землю — через пісок, гравій та інші породи, природно очищуючись.
«З часом вода накопичується між водонепроникними шарами (наприклад, глини) і перебуває під тиском. Так утворюються артезіанські водоносні горизонти. Саме з таких глибоких шарів ми отримуємо воду для київських бюветів. Вона захищена від поверхневого забруднення та проходить природну фільтрацію. Але важливо пам’ятати: ця вода накопичується дуже повільно — іноді сотнями років», — розповіли у «Київводфонді».
Інфографіка «Київводфонд»
СВКП «Київводфонд» щодня працює над тим, щоб забезпечити мешканців міста якісною водою та зберегти підземні джерела для майбутніх поколінь.
Бювети — це доступ до якісної підземної води, але водночас і велика відповідальність. Тому важливо дбайливо ставитися до водних ресурсів і не марнувати їх.
Станом на початок 2026 року у Києві функціонує понад 170 бюветних комплексів (за даними СВКП «Київводфонд», на балансі перебуває 175 бюветів, загалом по місту — близько 200).
154 бювети мають технічну можливість підключення до генераторів, що дозволяє їм працювати під час знеструмлень. Вода видобувається з артезіанських свердловин глибиною від 90 до 340 метрів (сеноманський та юрський горизонти).
Сумарна потужність у доступних джерелах не вказується у вигляді єдиної цифри, оскільки бювети працюють як тимчасове резервне джерело і їх робота залежить від потреби населення та можливостей генераторів (для забезпечення водою в пішій доступності). 80 бюветів уже підключені до генераторів для забезпечення роботи під час блекаутів.
Читайте також: «Фонтан замість Леніна: на київській Бессарабці облаштують сучасний громадський простір».
Катерина НОВОСВІТНЯ
