Пляж «Молодіжний» Фото: КП «Плесо»
Фахівці пояснили такий факт пізнім настанням тепла й прогрівання води у Дніпрі.
Вже стало звичним, що через воєнний стан декілька років поспіль у Києві літній купальний сезон не оголошують. Проте «Плесо» готує всі місця відпочинку біля води до масового відвідування людей. Особлива увага — пляжам, на яких навесні були виконані всі необхідні роботи — від дератизації та ремонту інвентарю до включення питних фонтанів та душових кабін. Яким був літній сезон на водоймах столиці, розповіли у КП «Плесо».
Вячеслав Савицький
— Яка ж конкретно відвідуваність була на пляжах столиці влітку?
— За підрахунками наших фахівців зафіксовано 405 700 відпочивальників, з них у воді майже 189 тисяч. У 2024 році було більш масове відвідування пляжів: майже 766 тисяч людей, з них 407 тисяч у воді. Таке зниження потоку ми пояснюємо зниженням середньої температури повітря та пізнім прогріванням водойм.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського вода в Дніпрі в травні 2025 року була 13,6 градуса (проти 16,3 у 2024), а в червні температурні значення ледь досягли позначки 19 градусів. У липні також фіксувалися менші значення — 22,6 проти 24,3 у 2024 році, — інформує генеральний директор КП «Плесо» Вячеслав Савицький.
— Які пляжі мали найбільшу популярність в цьому сезоні?
— Особливо популярними були п’ять пляжів, які увійшли до рейтингу за кількістю відвідувачів:
- Пляж «Троєщина»: — 100 300 відвідувачів.
- Пляж «Венеція» — 75 104 людини.
- Пляж «Тельбін» — 47 787 осіб.
- Пляж «Центральний» — 37 009 відвідувачів.
- Пляж «Острів Оболонський» — 26 488 відвідувачів.
— Рятувальники та лайфгарди постійно здійснюють супровід купального сезону. Чим запам’яталося нинішнє літо?
— Безпека відпочивальників завжди є пріоритетом КП «Плесо». За літній період наші співробітники врятували 49 осіб. Особливо відзначу, що серед врятованих 15 — це діти віком до 14 років. У вихідні дні, коли очікувався найбільший наплив відвідувачів, підприємство посилювало чергування. Зокрема, на найбільш відвідуваних пляжах, таких як «Венеція» та «Троєщина», на постах, за наявності можливості, працювали по 3 лайфгарди, що підвищувало оперативність реагування на надзвичайні ситуації.
Попри загалом спокійний сезон, рятувальникам доводилося викликати поліцію 10 разів. Основними причинами стали бійки між відпочивальниками, хуліганство та вигул собак у місцях, не призначених для цього, що створювало небезпеку та дискомфорт для інших відвідувачів.
Столичні лайфгарди на своїх постах перебували до 15 вересня
А ще наші лайфгарди розшукали й повернули батькам 10 дітей, на пляжах надавали допомогу при порізах, укусах комах, пораненнях, вивихах кінцівок. Така допомога знадобилася 116 разів.
— Роботи влітку вистачає не тільки на пляжах. Адже великою кількістю озер та річок потрібно постійно займатися. Наприклад, очищувати від сміття, підтримувати належний стан води…
— Так, на балансі «Плеса» перебуває значна кількість озер, і, багато з них потребують регулярного очищення через замулення, антропогенне забруднення та інтенсивне «цвітіння» води. Цього року ми активно впроваджували біологічні методи оздоровлення водойм, які є екологічно безпечними та ефективними на наступних озерах.
Озеро Жандарка — провели комплексне очищення. Водойму обробляли біопрепаратами «Авелайф» та «Хлорелла». Хлорела є природним препаратом, яке активно поглинає надлишок азоту та фосфору, що спричиняють «цвітіння», та насичує воду киснем.
Озеро Жандарка. Фото з відкритих джерел
Також, вказаними біологічними препаратами було оброблено озеро Віра, що показало позитивні результати, підтверджені лабораторними дослідженнями.
Крім того, роботи з оздоровлення озер були зосереджені на інноваційних, біологічних методах для боротьби з «цвітінням» та підвищенням якості води, що є пріоритетом у догляді за водними об’єктами Києва.
Разом з цим, після негоди — сильних вітрів, злив, підрозділи «Плеса» докладають максимум зусиль для очищення водойм від поламаних гілок, розчищаємо пропускні решітки від сміття, розчищаємо річища річок, канав, каналів щоби запобігати підтопленню вулиць та їх проїжджих частин.
А крім того, фахівці підприємства постійно контролюють та обстежують санітарний, технічний та екологічний стан водойм. Цього року під час візуального обстеження території річки Либідь вони зафіксували скид забруднювача з різким запахом, ймовірно фекалійні відходи (приблизно 5 кубометрів) у води Либеді з труби по вул. І. Федорова, 32.
Спеціалісти відібрали проби поверхневих вод, які направили до лабораторії. Результати лабораторних досліджень ми використали для притягнення винних осіб до відповідальності.
Крім того, на місце події викликали співробітників Солом’янського райуправління поліції. Правоохоронці провели слідчі дії, задокументували факти забруднення, зафіксували на фото- та відео, відкрили кримінальну справу.
Також, Солом’янською окружною прокуратурою міста Києва скеровано до суду обвинувальний акт відносно водія асенізаційної машини, який самовільно скинув відходи до річки Либідь, що спричинило забруднення поверхневих вод та завдало шкоди екології.
Відео забруднення річки невідомою речовиною небайдужі кияни розмістили у соціальних мережах. Завдяки оперативно проведеним правоохоронцями слідчим та процесуальним діям особу чоловіка, який злив нечистоти до річки, встановили. Спеціалісти «Плеса» відібрали лабораторні проби води у місці скиду відходів та встановили їх невідповідність допустимим нормам, а саме перевищення вмісту аміаку, сірководню та фенолів, що згубно впливає на життєдіяльність організмів водойми.
— Важливий момент — встановлення й занесення у кадастр водозахисних смуг по берегах столичних водойм, щоби унеможливити їх забудову та захоплення. Чи продовжуєте цю роботу?
— Так. Діємо на підставі рішення Київради від 02.10.2018 р. «Про деякі заходи з розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення водних об’єктів на території міста Києва» (зі змінами).
КП «Плесо» протягом 2021-2024 років розробило проєкти землеустрою щодо організації та встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів.
Станом на 1 вересня 2025 р. підприємством розроблені проєкти землеустрою для наступних об’єктів:
- затока Оболонь зона відпочинку «Наталка» в Оболонському районі,
- вул. Микільсько-Слобідська пляж «Веселка» у Дніпровському районі,
- Дніпровська набережна зона відпочинку «Березняки» у Дніпровському районі,
- озеро Вербне в Оболонському районі,
- затока р. Дніпро Синятин у Дарницькому районі,
- озеро Тельбін у Дніпровському районі,
- озеро Сонячне у Дарницькому районі,
- затока Собаче Гирло в Оболонському районі,
- озеро Відро у Голосіївському районі,
- ставок у селищі Мриги у Голосіївському районі,
- озеро Підбірна у Дарницькому районі,
- озеро Гнилуша у Деснянському районі,
- озеро в селищі Віта Литовська у Голосіївському районі м. Києва.
Відомості про обмеження у використанні земель внесені до Державного земельного кадастру як про обмеження у використанні земель.
«Вечірній Київ» пояснював, що у Києві захищають й обліковують водойми й для чого це потрібно.
Нагадаємо, днями на Оболонському острові підняли перший в Україні Зелений прапор — міжнародну екологічну відзнаку.
Катерина НОВОСВІТНЯ
