Скам’янілість, тепер офіційно названу Keurbos susanae, була знайдена в південноафриканському сланці Сум, шарі гірських порід на північ від Кейптауна.
Сью виділяється тим, що скам’яніли її внутрішні органи, а не її зовнішня оболонка / фото University of Leicester
Крихітна скам’янілість із надзвичайно добре збереженим внутрішнім вмістом переписує те, що ми знаємо про стародавнє життя. Про це пише Earth.com.
Виявлена 25 років тому і ласкаво названа «Сью», вона відрізняється від більшості інших скам’янілостей свого часу. Замість того, щоб демонструвати міцну зовнішню оболонку, як інші членистоногі, ця істота дає рідкісний погляд всередину — пропонуючи поглянути на м’язи, сухожилля і кишки ордовицького періоду, 444 мільйони років тому.
Скам’янілість, тепер офіційно названа Keurbos susanae, була знайдена в південноафриканському сланці Сум, шарі гірських порід на північ від Кейптауна, який утворився після масштабного глобального вимирання. Повне дослідження було опубліковано в журналі Palaeontology.
Відео дня
За цей час холодний клімат знищив близько 85% видів Землі. Якимось чином кілька морських істот вижили в цьому басейні, і Сью була серед них. Цю незвичайну скам’янілість нещодавно вивчали вчені з Університету Лестера. Професор Сара Гебботт зі Школи географії, геології та навколишнього середовища Університету Лестера сказала:
«Сью — це вивернуте навиворіт, безноге, безголове диво. Примітно, що її нутрощі являють собою мінералізовану капсулу часу: м’язи, сухожилля, сухожилля і навіть кишки, що всі збереглися в неймовірних деталях. І все ж її міцний панцир, ноги і голова відсутні — без сумніву, вони були втрачені через розкладання понад 440 мільйонів років тому».
Важливо, що Сью виділяється тим, що скам’яніли її внутрішні органи, а не її зовнішня оболонка — це рідкість. Більшість скам’янілих членистоногих — членів групи, до якої входять павуки, омари і багатоніжки — зберігають тверді частини тіла, такі як екзоскелети. У випадку Сью м’які тканини були запечатані унікальними умовами на стародавньому морському дні. Відсутність кисню в поєднанні з токсичним сірководнем у відкладеннях, імовірно, сприяла створенню середовища, в якому її м’які тканини не розкладалися і могли залишатися недоторканими.
Вчені вважають, що в її збереженні таким чином брав участь дивний хімічний процес. Хоча вони впевнені, що Сью була примітивним морським членистоногим, її точне місце в еволюційній історії все ще незрозуміле.
«Тепер ми впевнені, що вона була примітивним морським членистоногим, але її точні еволюційні зв’язки залишаються гнітюче невловимими», — пояснила професорка Гебботт.
Цікаво, що її унікальне збереження ускладнює зіставлення її з іншими відомими видами того часу. Більшість зіставних скам’янілостей показують тільки тверді зовнішні оболонки або кінцівки, пропонуючи мало внутрішніх деталей для порівняння. Не маючи сучасних еквівалентів та інших подібних зразків, Сью залишається загадкою. Жодних інших скам’янілостей з таким самим рівнем деталізації не було виявлено за більш ніж два десятиліття пошуків. А початковий кар’єр, де була знайдена Сью, — невелика ділянка на узбіччі дороги — практично зник. Професорка Гебботт зазначила:
«Це був ультрамарафон дослідницьких зусиль. Значною мірою, через те, що ця скам’янілість так чудово збереглася, у ній так багато анатомії, яку потрібно інтерпретувати… Я завжди сподівалася знайти нові зразки, але, схоже, після 25 років пошуків ця скам’янілість стала зникаюче рідкісною — тож я більше не можу чекати».
Тому вона назвала скам’янілість Keurbos susanae, або Сью, на честь своєї матері.
«Тим більше, що нещодавно моя мама сказала мені: «Сара, якщо ти збираєшся назвати цю скам’янілість на мою честь, тобі краще поквапитися і зробити це, доки я не опинилася в землі і не скам’яніла». Я кажу мамі жартома, що назвала скам’янілість Сью на її честь, тому що це добре збережений екземпляр. Але, по правді кажучи, я назвала її Сью, тому що мама завжди казала, що я маю займатися кар’єрою, яка робить мене щасливою, якою б вона не була. Для мене це копання каміння, пошук скам’янілостей і потім спроби з’ясувати, як вони жили, що вони говорять нам про стародавнє життя та еволюцію на Землі», — поділилася вона.
Новини археології
Прототаксити, таємничі стародавні організми, змінюють наше розуміння ранньої Землі. Володіючи унікальною трубчастою структурою, ці організми досягали висоти майже 8 метрів приблизно 430 мільйонів років тому.
Нещодавно вчені з Великої Британії провели детальне повторне дослідження скам’янілого виду прототакситів, знайденого в Абердинширі, Шотландія. Виявилося, що вони можуть представляти повністю вимерлу і раніше невідому лінію еукаріотів.
