У столичній філармонії представили прем’єру фільму-перфомансу про Бориса Лятошинського

Сцена з перформансу «Гра в хованки з паном Лятошинським». Фото: Катерина Скрагленко

На думку ініціаторів проєкту, постать видатного композитора є не лише знаковою для української класичної музики XX сторіччя, але й потребує переосмислення та популяризації в контексті сучасного мистецтва.

Нещодавно у музичному салоні Національної філармонії відбулася прем’єра- презентація фільму «Гра в хованки з паном Лятошинським», створеного на основі однойменного музично-театрального перформансу.

Його прем’єрний показ відбувся у грудні 2023 року в кабінеті-музеї Бориса Лятошинського в будинку РОЛІТ (абревіатура від назви «Кооператив «Робітник літератури») на вулиці Богдана Хмельницького, 68.

Театралізоване дійство занурює глядачів в атмосферу життя композитора та його творчість. Фото: Катерина Скрагленко

Варто згадати, що у різний час тут мешкали понад 130 відомих діячів літератури та мистецтв, зокрема і сам Борис Миколайович Лятошинський. Його квартира, власна і стала опорною точкою усього дійства, яка є своєрідною грою довкола музики та творчості відомого композитора.

Перфоманс об’єднав сучасний танець live electronic music, перформативну дію та дизайн із музикою самого композитора.

На думку авторів проєкту, «Гра в хованки з паном Лятошинським» є своєрідною грою-пошуком, грою-квестом, десь іронічною та грайливою, а десь і драматичною, перегукуючись із періодами життя композитора, який творив під час радянського культурного терору.

У композитора були непрості стосунки з радянською владою. Фото: Катерина Скрагленко

«У нашій виставі стіни будинки наче оживають, перетворюючись на химерний простір, в якому комусь таки пощастить „впіймати“ пана Лятошинського… Впродовж показу глядачі можуть зануритися в атмосферу простору, в якому жив та творив видатний митець, де все є частиною однієї багатовимірної музичної партитури. Це простір, де скрізь панує музика…» — розповідають автори проєкту.

Режисером-постановником перформансу став Богдан Поліщук, який залучив до участі в ньому представників різних мистецьких напрямків, зокрема: Варвару Турту, Анна та Руслана Кіршів, Олександру Магеру, Марію Потапенко та Акіма Зварича.

Створити яскраві образи акторам допомагали ефектні сценічні костюми від художниці Олени Поліщук. Саме вони, на думку постановників, відіграли важливу роль у розставленні візуальних акцентів у драматургії вистави, а їхня чорно-біла гама нагадувала клавіші рояля.

Герої вистави прагнуть розкрити таємниці партитур композитора. Фото: Катерина Скрагленко

Музичне оформлення проєкту створила сучасна композиторка Яна Шлябанська, яка також виступила в проєкті як учасниця театрального дійства, виконавши власну електронну композицію з живим вокалом у супроводі альта та фортепіано.

У першій частині кінострічки учасники проєкту та музикознавці розмірковують саме про місце та значення постаті цього композитора в контексті українського мистецтва. Друга частина фільму — це сама відеоверсія музично-театрального перформансу «Гра в хованки з паном Лятошинським».

Метою перформансу — популяризація творчості Бориса Лятошинського. Фото: Катерина Скрагленко

«Борис Лятошинський — це видатний український композитор, творчий спадок якого ми лише починаємо переосмислювати та усвідомлювати. Перформанс і фільм „Гра в хованки з паном Лятошинським“, — ще одна сходинка на цьому шляху… І наша велика мрія — це популяризувати його творчість на світовому рівні, без прив’язки до сучасних подій, щоб вона не асоціювалася з війною, а просто як музика, яка заслуговує на те, щоб бути виконаною на багатьох сценах світу», — зауважує піаніст Антоній Баришевський, який виступає одним з амбасадорів музичного спадку Бориса Лятошинського у світі.

Музикант переконаний, що за багатогранністю свого творчого обдарування та враховуючи надзвичайно важливу роль у формуванні української національної композиторської школи XX сторіччя, постать Бориса Лятошинського може стати одним з національних брендів української класичної музики у світі.

Прем’єрний показ дійства відбувся наприкінці грудня 2023 року. Фото: Марія Катаєва

За життя цього композитора та його твори часто критикували «партійні» представники та діячі культури, вважаючи її «антирадянською» або «формалістичним мотлохом, який треба спалити». Однак всупереч гучній критиці від опонентів, композитор зумів задати тренд на модернізм в українській музиці, ставши своєрідним новатором в багатьох жанрах.

«Бориса Лятошинського можна сміливо вважати засновником авангардизму в українській музиці. Викладаючи в Київській консерваторії, він зумів виховати цілу плеяду молодих композиторів, які згодом стали відомими та успішними музикантами, зокрема: Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Віталій Годзяцький, Володимир Загорцев і Євген Станкович та інші», — розповідає Тетяна Гомон — піаністка, зберігачка Кабінету Бориса Лятошинського та співзасновниця «Фундації Лятошинського».

Під час показу фільму в Музичному салоні філармонії. Фото: Тетяна Асадчева

За словами продюсера проєкту Руслана Кірша, ідея проєкту виникла ще декілька років тому, однак артисти були змушені декілька разів перервати роботу над ним, спочатку через пандемію коронавірусу, а згодом і через початок повномасштабної війни у лютому 2022 року.

Також за словами продюсера, постать саме цього композитора була обрана не випадково, оскільки за первинним задумом планувалося провести паралель між творчість Бориса Лятошинського та його видатним колегою — Арнольдом Шенбергом — яскравим представником експресіонізму в музиці та засновником «Нової віденської школи». Тож цей перфоманс є лише частиною великого проєкту, над яким команда продовжить свою роботу у майбутньому.

Творча команда проєкту розповідала присутнім про те, як готувався проєкт. Фото: Тетяна Асадчева

Нагадаємо, що музично-театральний перформанс «Гра в хованки з паном Лятошинським» створений у партнерській співпраці громадських організацій: «Студія Фугу» (Австрія) та українських «Ігнеа Корда» і «Фундація Лятошинського», за участі правовласниці та зберігачки архіву композитора Тетяни Гомон, за партнерства Австрійського центру в Україні й Австрійського бюро кооперації. Фінансування проєкту здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut Ukraine.

До теми: Музика, створена у найтемніші часи: у філармонії зіграли камерні твори Бориса Лятошинського.

Тетяна АСАДЧЕВА

Джерело

Рейтинг
( Пока оценок нет )
PRO-KYIV.in.ua