Один з учасників — ансамбль давньої музики Terra Barocca зі Львова. Фото надане НФУ
З 14 по 22 листопада у межах фестивалю відбудуться вісім концертів, шість лекцій та перший Форум ранньої музики. Це нагода почути барокову музику та історичні інструменти.
Національна філармонія України у партнерстві з Open Opera Ukraine та Національним будинком музики започаткували Kyiv Baroque Fest. Відтепер меломани та поціновувачі ранньої музики щороку матимуть можливість занурюватись, слідкувати та відкривати цей мейнстрімний напрям сучасного музичного світу.
Про це «Вечірньому Києву» повідомили у Національній філармонії України.
Однією з ключових ідей Kyiv Baroque Fest є посилення та оприявнення взаємозв’язків між Україною та іншими європейськими та світовими культурами.У такий спосіб команда фестивалю прагне розширювати наявні знання та уявлення щодо музики минулих епох, проявляючи їхню актуальність у контексті сучасних культурних процесів. Тому, Д. Бортнянський, Ж.-Ф. Рамо, Й. К. Бах, Й. Мислівечек, М. Шимановська, А.Рачинський та В.А. Моцарт звучатимуть в одному просторі.
Портрет Жана-Філіпа Рамо.
АКЦЕНТИ ФЕСТИВАЛЮ
Фестиваль 2024 року, що почався з торішньої триденної увертюри, зберігає зосередженість на постаті одного з найбільш яскравих та потужних композиторів XVIII століття — Жана-Філіпа Рамо, 340-річний ювілей якого святкували у 2023-му, а 260-у річницю смерті шанують вже цього року. Цей французькиу композитор, науковець, виконавець та викладач мав вплив на різні європейські традиції.
Його найвідоміша опера-балет «Галантні Індії» демонструє проблеми, пов’язані з рефлексіями щодо наслідків колонізаційної політики. У фестивалі ця тема постає як тема «Галантних Європ» — європейських країн, що хоча і входили до європейського світу, тривалий час не сприймались як релевантні у порівнянні зі своїми більш успішними та потужними сусідами. Серед таких країн очевидно опиняється і Україна.
Постать Дмитра Бортнянського як представника однієї з «галантних Європ» виникла невипадково. По-перше, обидва композитори працюють у галантну добу, міксуючи у своїй творчості різні стильові напрямки та течії, а по-друге, серед творів Бортнянського є французькі музичні драми, що свідчить як про впливовість французької музичної традиції.
На думку організаторів фестивалю, провідна тема: Рамо/Бортнянський: Галантні Європи — постколоніальна рефлексія, викличе цікавість, приверне увагу та спонукатиме до дискусій.
Цьогорічний фестиваль Kyiv Baroque Fest–2024 насичений подіями різних форматів.
МУЗИЧНА ПРОГРАМА
Жан Рондо. Фото надане НФУ
14 листопада о 19:00 La mystérieuse (Modérément). Речиталь Жана Рондо клавесин (Франція)
Жан Рондо — це суперзірка світової ранньої музики, клавірист, котрий грає на різноманітних клавішних інструментах. Виконавська манера Рондо має особливу сугестію та запам’ятовується назавжди при буквально першому ж знайомстві. Потік надзвичайно виразної креативної енергії і ті знання про ранню музику, які є у Рондо, створюють мікс, що викликає незабутні враження і переживання. На відкритті фестивалю Жан Рондо представить програму відомих клавесинних творів французької клавесинної традиції XVII–XVIII століть, що максимально влучно демонструють її самобутність.
Божена Корчинська. Фото надане НФУ
16 листопада о 19:00 «Галантний діалог: українська поздовжня флейта і клавесин»
Концерт дуету Божени Корчинської, львівської сопілкарки і дослідниці та київської клавесиністки, завідувачки кафедри старовинної музики Національної музичної академії України Ольги Шадріної-Личак.
Підготовлена для фестивалю програма переважно фокусується на музиці чеських композиторів галантної доби, твори яких не часто звучать в Україні — Франтішека Бенди, Йозефа Мислівечека, Йогана Баптиста Ванхаля. Поруч із цими авторами твори Рамо та Бортнянського отримують інакшу контекстуалізацію, провокуючи уявити інші взаємозв’язки, властиві діалогу різних європейських країн.
Наталія Сікорська. Фото надане НФУ
17 листопада о 19:00 «Мій legrandtour або У пошуках втрачених сенсів». Речиталь Наталії Сікорської тафель-клавір (Київ)
Тафель-клавір — оригінальний та своєрідний вид клавіру, популярний як за часів галантної доби, так і у першій половині XIX століття. Тафель-клавір, що звучатиме на концерті, є унікальним історичним інструментом самого початку ХІХ століття. Його відреставровано завдяки зусиллям власниці-виконавиці — київської клавіристки та дослідниці Наталії Сікорської.
Програма концерту пропонує дуже різноманітну клавірну музику, особливе місце у якій займають твори польських композиторів — Марії Шимановської, Міхала Клеофаса Огінського, Кароля Ліпінського. Ці мініатюри як найбільше пасують простору салонного музикування, що передбачав занурення в інтимні переживання та особистісні поетичні звернення-присвяти.
Наталія Фоменко. Фото надане НФУ
18 листопада о 19:00 «Два століття клавірної музики: італійська мандрівка» — речиталь-презентація Наталії Фоменко (клавесин, клавікорд, Київ)
Центральною фігурою у програмі є Дмитро Бортнянський, котрий як музикант значною мірою сформувався в Італії, ввібравши розмаїті традиції Неаполю, Риму, Болоньї та Венеції. Концерт-подорож є дослідженням як витоків італійської клавірної традиції, позначеної творчістю Джироламо Фрескобальді, так і сучасним для Бортнянського її контекстам — музиці його вчителя Бальдассаре Ґалуппі та колеги по Болонській академії Йоганна Крістіана Баха.
Під час концерту звучатиме новий італійський клавесин, що від літа цього року з’явився у Наталії Фоменко. Його соковита тембральна палітра та чудово відлагоджена механіка значною мірою сприяли появі такої програми. Поруч із цим інструментом також звучатиме дуже популярний і у галантну добу різновид клавіру — клавікорд, що є максимально тихим та інтимно камерним з усіх різновидів клавіру. Його тепле та крихке звучання потребують затишного невеликого простору, що і обумовило місце проведення концерту — Музичний салон.
A cappella Leopolis. Фото надане НФУ
19 листопада о 19:00 «Внемлите, людїє»: двохорні концерти Рачинського та Березовського
Два колективи, які системно та наполегливо займаються дослідженням, виконанням та популяризацією українського духовного спадку XVII–XVIII століть, — львівській ансамбль A cappella Leopolis, музична лідерка та диригентка Людмила Капустіна і київський ансамбль Partes, музична лідерка та диригентка Наталія Хмілевська — презентують шість двохорних концертів Андрія Рачинського та Максима Березовського. Ці твори увійшли до нового релізу, спільно зробленого колективами у серпні цього року.
Можливість почути один з цікавих та визначальних періодів національної музичної історії — пізнє українське бароко і ранній класицистичний стиль — є рідкісною, адже даний шар творчості поки не увійшов до програм численних хорових колективів України та світу.
20 листопада о 19:00 «À la Française: оркестрові твори галантної доби» у виконанні Київського камерного оркестру, під орудою диригентки Наталії Стець.
À la Française, тобто «У французькому стилі» — програма, складена диригенткою Наталією Стець, –звертається до численних рецепцій французької музичної традиції, наявних у творчості композиторів різних європейських країн. Концерт міститиме як відомі, так і рідко виконувані в Україні оркестрові твори Йоганна Себастьяна Баха, його друзів-колег, синів та учнів — Г.Ф. Телеманна, К.Ф.Е. Баха, Й. Г. Грауна.
Terra Barocca. Фото надане НФУ
21 листопада о 19:00 «З Болоньї до Львова». Ансамбль давньої музики Terra Barocca Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика (художня керівниця Анна Іванюшенко).
У центрі програми — музична Болонья та її численні прояви, відбиті крізь розмаїту камерно-інструментальну та камерно-вокальну музику різних європейських авторів — А. Кореллі, Й.К. Баха, Й. Мислівечека, Дж.Б. Мартіні, М. Березовського, Д. Бортнянського, В.А. Моцарта. П’ять музикантів ансамблю пропонують чимало рим та паралелей, досліджуючи способи взаємодії з різними загальновживаними музичними тропами галантної доби.
Андреас Шолль. Фото надане НФУ
22 листопада о 19:00 Андреас Шолль (контратенор з Німеччини) з програмою Ich habe genug / Цього мені достатньо і Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble& Choir Національного будинку музики (диригентка — Наталія Хмілевська)
Контратенор Андреас Шолль не потребує представлення в цілому світі, оскільки це музикант, котрий вже зробив дуже потужну кар’єру й відзначений участю в оперних постановках, і ще більшою мірою у численних камерних концертних ініціативах. Після навчання у Schola Cantorum Basiliensis у вже легендарних Рене Якобза та Річарда Левітта, його музичний шлях перетинався з чудовими музикантами та колективами, серед яких всесвітньо відомі — Чечілія Бартолі, Рене Флемінґ, Accademia Bizantina, Фрайбурзький бароковий оркестр, Берлінська академія ранньої музики, симфонічні оркестри Берлінської та Нью-Йоркської філармоній та ін.
Шолль став першим контратенором-хедлайнером фестивалю BBC Prom, а його музичні нагороди охоплюють всі уявні в світі сучасної музичної індустрії відзнаки. У свій перший приїзд в Україну Андреас разом з українськими колегами виконуватимуть твори А. Вівальді, Г.Ф. Телеманна, Й. С. Баха.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Майже до кожної концертної події всім зацікавленим пропонують лекцію або бесіду, що відбуватимуться у фоє філармонії від 17:30. Даний формат орієнтований на занурення в розмаїті контексти, актуальні як для загальної теми фестивалю, так і програм окремих концертів. Він передбачає розкриття фактів, явищ, історичних подій тощо, зазвичай відомих невеликому колу професіоналів, утім важливих для розуміння зв’язків української культури XVII, XVIII та початку XIX століть з іншими європейськими культурами.
Сопілкарка та дослідниця Божена Корчинська 15 листопада о 18.30 у лекції «Про темпи і колізії метроному» говоритиме про специфіку ролі метроному в ранній музиці. Охоплюючи доволі різні етапи і показуючи, як те, що дає нам пульс, насправді, не є тим, що сформувалось одразу і є таким, як ми знаємо його сьогодні, дослідниця спонукатиме до роздумів про універсальну категорію музичного мистецтва — час.
Марія Янишин-Прийменко — молода докторка філософії, котра в червні цього року захистила дисертацію, присвячену творчості Марії Шимановської у контексті зв’язків мисткині з українською культурою. У лекції 17 листопада о 17.30 «Марія Шимановська: українські контексти творчої біографії» вона розмірковуватиме про те, як не одне покоління родичів Шимановської у часом дивовижні способи дозволяє проявити особливості взаємоперетину різних культур та етносів, що протягом різних століть співіснували на різних територіях сучасної Україні.
Анна Гадецька. Фото надане НФУ
18 листопада о 17.30 відбудеться розмова програмної директорки фестивалю Анни Гадецької з українським контратенором Романом Мелішем «Звідки беруться контратенори та що варто враховувати при слуханні їхнього співу». Роман протягом кількох років навчався у Schola Cantorum Basiliensis, всебічно опановуючи навички, необхідні співакові з цим рідкісним вокальним амплуа. Як стають контратенорами? Звідки приходить усвідомлення цього? У чому полягають темброві особливості цього амплуа? Чому контратенорів так мало і що відбувається при заміні їхніх партій жіночими голосами? Врешті, як сучасні контратенори осмислюють історію співаків-кастратів?
19 листопада о 17.30 український православний священнослужитель, блогер, громадський діяч, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості, фундатор і шеф-редактор інтернет-порталу «Православіє в Україні» отець Георгій Коваленко розкриє сенсовну багатовимірність біблійних псалмів у лекції «Про що промовляють біблійні Псальми: богословський та теологічний контексти». Зустріч спрямована на формування більш усвідомленого та ґрунтовного розуміння текстів, що формують основу сакральної музики, зокрема, концертів Рачинського та Березовського.
Віра Артем’єва. Фото надане НФУ
Віра Артем’єва, доцентка Національної музичної академії України, фахівчиня з французької музики, чия дисертація присвячена оперній творчості Рамо, 20 листопада о 17.30 розповідатиме про Жана Філіпа Рамо у лекції «Жан-Філіп Рамо: лабіринти творчого шляху». Ким він був? Що ми про нього знаємо? Як сучасні науковці та музиканти-практики інтерпретують Рамо? Чому Рамо й до тепер сприймається як одна із найбільш потужних, цікавих, яскравих, невичерпно багатих фігур світової музичної історії.
21 листопада о 17.30 дослідниця творчості Франца Ксавера Моцарта, знавчиня численних особливостей феномену Болонської школи львівська музикологиня Роксоляна Гавалюк у лекції «Болонська школа: чому музиканти XVIII століття їхали до Болоньї?» поділиться унікальними знахідками та часом карколомними історіями, що відкриють безліч подробиць про цю унікальну місцину та взаємозв’язки з нею різних українських музикантів.
15 листопада протягом дня відбуватимуться події першого Форуму ранньої музики Early Music Forum in Ukraine, що задуманий як платформа для нетворкінгу, роздумів та дискусій, яка має на меті об’єднати українську професійну спільноту з колегами з інших європейських країн.
Проходитиме він в online та offline форматах. Долучитись можна за попередньою реєстрацією
KYIV BAROQUE FEST-2024
Коли: 14-22 листопада
Де: Національна філармонія України, Володимирський узвіз, 2
Вартість квитків: від 100-200 грн на один концерт. Вартість абонементу: 3200 грн. на всі концерти фестивалю, які відбуватимуться у Колонній залі імені Миколи Лисенка впродовж 9-ти днів. До 14 листопада діє знижка 30% — 2200 грн.
Читайте також:
- Ювілеї, бароко та музичні подорожі: концерти листопада у столичній філармонії.
Марія КАТАЄВА
