Члени міжнародної місії побували у Національного заповіднику «Софія Київська». Фото: Департамент охорони культурної спадщини КМДА
Члени міжнародної місії оглядають стан збереження об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та підготують рекомендації для України щодо їхнього збереження та вдосконалення системи управління пам’ятками, внесеними до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
До Києва з робочим візитом прибула Моніторингова місія ЮНЕСКО/ICOMOS, повідомили у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.
У межах візиту місії передбачені:
- моніторинг стану збереження об’єктів всесвітньої спадщини: Національний заповідник «Софія Київська» та прилеглих монастирських споруд, Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»;
- розроблення плану готовності та реагування на надзвичайні ситуації, уточнення режимів використання буферних зон об’єктів, а також огляд нормативно-правової бази у сфері охорони культурної спадщини в Україні;
- проведення круглого столу щодо імплементації Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972 року в Україні.
Сьогодні, 17 лютого, керівництво Департаменту охорони культурної спадщини спільно з представниками Міністерства культури України, Департаменту містобудування та архітектури КМДА та директоркою заповідника «Софія Київська» Нелею Куковальською у межах Моніторингової місії ЮНЕСКО/ICOMOS провели робочу сесію з огляду буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини Національного заповідника «Софія Київська» та прилеглих монастирських споруд.
Під час роботи учасники обговорили поточний стан території, виклики щодо збереження історичного середовища та подальші кроки з удосконалення режимів використання буферної зони відповідно до міжнародних зобов’язань України.
Члени міжнародної місії побували у Національного заповіднику «Софія Київська». Фото: Департамент охорони культурної спадщини КМДА
Члени міжнародної місії побували у Національного заповіднику «Софія Київська». Фото: Департамент охорони культурної спадщини КМДА
В межах моніторингу буферної зони оглянули:
— будівлю за адресою Софіївська, 20/21/Володимирська, 21/20, якій минулого року було присвоєно статус щойно виявленого обʼєкта культурної спадщини та внесено до реєстру памʼяток;
— будівлю по вул. Гончара, 17/23, по якій, відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, запропоновано здійснити демонтаж надбудованих поверхів із приведенням висоти будівлі до параметрів сусідньої історичної забудови;
— будівлю по вул. Велика Житомирська, 32 (так званий будинок зі зміями та каштанами), що знаходиться в процесі реставрації;
— частково Пейзажну алею.
Нарада у «Софії Київській». Фото: НЗ «Софія Київська»
У Національному заповіднику «Софія Київська» розповіли, що під час наради гендиректорка Неля Куковальська презентувала комплекс заходів, спрямованих на підвищення готовності до надзвичайних ситуацій та збереження пам’яток.
Йшлося про розроблення сценаріїв ризиків, створення цифрових платформ для управління та захисту об’єктів культурної спадщини, створених 3D-моделей і цифрових архівів для документування та моніторингу стану пам’яток. Окремо було представлено програми захисту пам’яток від внутрішніх і зовнішніх чинників впливу, а також механізми координації цих заходів з іншими національними та міжнародними ініціативами.
Особливу увагу учасники зустрічі приділили проблематиці буферної зони заповідника, питанням розроблення Плану управління пам’ятками та необхідності вдосконалення законодавчої бази у сфері охорони культурної спадщини.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА нагадали, що 10 червня 2025 року Софіївський собор зазнав ушкоджень внаслідок російського обстрілу. Відповідно до рішення 47 COM 7A.24 Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,
Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць (ICOMOC) має оцінити загальний стан збереження обʼєкта та факторів, що на нього впливають, щоб допомогти Україні спланувати план заходів з метою захисту памʼятки.
Фото: Департамент охорони культурної спадщини КМДА
Довідково
Буферна зона Софії Київської та Києво-Печерської Лаври — це спеціально визначена охоронна територія навколо заповідника, створена для захисту пам’ятки ЮНЕСКО від руйнівного впливу сучасної забудови, хаотичної реклами та збереження її історичного ландшафту. Вона охоплює значну частину центру Києва, простягаючись до вулиці Хрещатик, Майдану Незалежності, вулиці Прорізної, Андріївського пагорбу, Володимирської гірки, схилів Дніпра та території Парку Слави.
Нагадаємо, атакою 24 січня 2026 року рф пошкодила об’єкти Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який є Всесвітньою спадщиною «ЮНЕСКО». Постраждав корпус № 66 — вхідну частину до комплексу Дальніх печер, а також корпус №67 — Аннозачатіївська церква.
Марія КАТАЄВА
